Homin Ukrainy, October 29, 1955

              : ' ' ' --ч' Г--" ' #- - V -- V '"'-- ''' чУ-- л
-- '' Уг-Л- г
::'і- -
V' ч ' - -- V — ' !'&:
ОТО РІК ВИДАННЯ гшші укрлінис Й 'Лк Р$"І ВтадоаврПВойднавтниочвТТСпоІшн—і тскуГашснпінАількдрнааїон}инповьдлоювіітї иіиЬчонор"ирвйкТолртонивтжиі ншОвегав'--иУІ кі?&і%--- т-
СУБОТА ~і 47? ї ) 'ЇНОМГО ІЖКАІЮГ"--- - иККЛІМАГ ЛУЕЕКЬУ:
29 РиЬ1ЬЬе1 еуегу Заїшчіау Ьу "Нотіп Цкгаіпуі'' РЬІСо Ьі3 ШШт жовтая і -- і
і
140 ВаіЬигвІ 51- - Тогопіо' Огі І СапаЛа —4 ЛеП?ЕМріге '6-47- 97
і'Ь? £:Д5
1959 ' АДРЕСА' РЕДАКЦІЙНОГО ВІДДІЛУ ГОМОНУ 'УКРАЇНИ" В'ТША'-ЛУ- л
Ь-- г Р МігсЬик — 1610 Кстап '51 — РЬПасІеІрЬіа 40'' Ра- - ?и5'і:' Ціна одного примірника:
В Канаді — 12 ц АІЯНОКІ2ЕО А5 5ЕСОШ СЬАЗЗ МАІРОЗТОРРІСЕ-''- " ''І
в США — 15 ц- - ЕРАРчТМЕNТ ОТТАВА V 4 і 4'л 4
і ІЛ
--V д 4"-- ІГ С-і- #
ч --) Л
Редакційна Перший
(ом) 3 днем Першого ли-
стопада зв'язані в українсь-
кій історії дві події що наче
себе доповнюють Перший
факт — це відновлення суве-решіи- х
прав українського на-
роду на Західньо-українськи- х
землях в 1918 році і фор-
мальний початок 'воєнної ак-
ції проти поляків які висту-
пили з претенсіямн до тієї
частини української терито-
рії Друга подія що збіга-
ється з датою першого ли-
стопада — це смерть в 1944
році князя української цер-
кви митрополита Галицької
Землі Андрея Шептицького
Дві події що відносяться
засад ни чо до неоднакового
часу і мають інший характер
збігаються в одне святкуван-
ня що їх не так легко розме-
жувати
Лучить ці справи не тіль-
ки одна дата роковин Коли
Листопадовий Акт 1918 р
підняв українське населення
Західніх областей до бороть-
би за свою незалежність то
до 1918 і між тими роками
до 1944 себтодо смерти Ве-
ликого митрополита на йо-
го особу звертались очі всієї
української спільноти як на
своєрідний символ прагнень
української людини до на-
ціональної свободи І саме у
тому що загал шанував і
уважав Покійного Першим
громадянином Західньо-українськ- ої
території лежить
пов'язаність між 'відроджен-
ням що його започаткува-
ла збройна боротьба в 1918
році і заслугами для укра-
їнської справи бл п митро-
полита Кир Андрея
Щорічно повертається ук-
раїнська громада закордо-
ном до відзначення роковин
Першого Листопада Щоріч-
но приходиться згадувати на
святочних сходинах про ті
вчорашні дні і думкою сяга-
ти до історії подій Ці та ін-
ші думки обертаються зав-
жди довкола питання чи і ко
ли прийде той час що ми не
будемо наголошувати спра
ви польсько-українськ- ої вій-
ни з 1918 років а зупинимо
свою увагу на дневі 22 січня
як дневі-символо- ві національ
ної незалежності! Питання
йдуть за питаннями бо вони
наче зазублені теж з питан-
нями щодо Буковини і За-
карпаття Питання на які від
повідь не легко знайти Тяж-
ко тому що ці справи не ли-
ше в руках українців а в ру- ках наших сусідів
Кажемо що справа в ру- ках наших сусідів не тому
Що ми може хотіли б наго-
лосити момент чужих впли-
вів на українські рішення
Зовсім ні Справа в тому що
наші сусіди відновлюючи
свої претенсії до частини ук- раїнських земел'ь хочуть на- в'язати нам війну на декіль-
кох фронтах
Війна яка в майбутньому
постала б між поляками та
українцями була б нашою
оборонною війною проти на- їздити Вина була б тільки
по стороні поляків
с""ииєЗмтгоЛиадхидусузютмеочмапитеаилдьщотвеоиДжрхіучпмнраодотниірмвоамкйусобим-виуу-ит-о блемпировинзивхолвенкноямпЦлІеЛкОсСі ТІп!ро- зе-ме- ль цілої УкпаТни Наш!
іспноегапдоивипнрноі тізданміинкеатмиосжяутьв кРузі питань тільки зуз ялй
постійно сягати до 22 січня
і року до з'єднання всіх
Листопад
українських земель в одній
вільній соборній державі
Так а не інакше мусимо
ставити проблему бо тільки
в об'єднанні всіх наших сил
і земель здобудемося на най-
більшу нашу перемогу на
встановлення української не-
залежної влади на вільній ук-
раїнській землі Всі інші дум-
ки ведуть до роздріблення і
розпорошення наших сил4 до
затрати відчуття первнів од-
ної спільноти — нації
Перший громадянин — Ве-
ликий митрополит мислив са
ме тими категоріями і в сво-
єму житті поступав діяв і
працював як соборник хоча
більшість ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ!
зводилася до Зах-україн-ськ- ігх
земель В питанні при-
належності! ЗУЗ до об'єдна-
ної України бл п митропо-
лит компромісу не знав як
не знайшов компромісу з
большевицькою владою і вла
дою попередніх режимів ко
ли на прю стояло питання
прав народу і населення окре
мих частин території
Згадувати Листопадові дні
можна у різний спосіб Одні
святкують сходинами інші
просто доповідями і споми-минам- и
Український Христи
янський Рух що оформився
в Европі і складається з двох
віток українських віровиз-
нань піднявся цього року
завдання відзначити перший
день листопада ще окремою
формою Не є це окремий
рід святкувань Листопадово-
го Зриву але актуальне пи-
тання в пов'язанні з тими
днями На Іншому місці на-
шої газети йде повідомлен-
ня про цю справу Ми хоче-
мо звернути увагу на те що
ініціятори відзначення роко-
вин переслідування україн-
ських церков підійшли до
справи зі спільних позицій і
заложень а які за своїм пля-но- м
мають дійти до СВІДО-
МОСТІ! кожної української лю
дини
Залучення всіх українців в
тому випадку до духовного
об'єднання до спільної мо-
литви має велике морально-виховн- е
значення в процесі
мобілізації українських лю-
дей довкруги вищих ідей
що не в'яжуться з матеріяль-иим- и
вартостями що скоро
приходять і скоро промина-
ють Тут йдеться про варто-
сті що не проминають що є
вічні Вартості що мають за-саднн- че
і принципове зна
чення в ооротьої нації за
своє визволення
Цьогорічний Перший Ли-
стопад по цей бік залізної
заслони не повинен пройти
в атмосфері тільки спогадів
про повстання західніх ук-
раїнців 1 закріплення там сво
єї влади але в застанові про
наше майбутнє про цілість
проблем української землі і
про захист перед тими що
марять про наше поновне по
неволення
ЗАХОДАМИ ТОВАРИСТВ „ДОЛ1У
ПРОСВІТИ"
в неділю дня ЗО жовтня ц р
о год 3-- ій по пол в залі Дому
Просвіти" при вул 140 Бетирст
відбудуться
СВЯТОЧНІ СХОДИНИ
для відзначення роковин Першого
Листопада
Зі словом виступлять учасники то-
дішніх подій: сотії Мирон Луцький
та днр Петро БІгус
Ліасовою присутністю відзначім
роковини 1-- го Листопада
До актуальних мЬкнародніх Московська рука на Близькому
„Дух Женеви" діє
У розгарі холодної війни
тут-то-т- ам вибухають льо-каль- ні
війни До цього часу
їхнім тереном був Далекий
Схід — Корея Індокитай В
останніх місяцях по-переднь-
о
го та на початку цього року
загальну увагу приковувала
до себе Формоза чи радше
малі острови Квімой і Мат-с- у
що стояли постійно під
загрозою атаки китайських
комуністів Були ситуації ко
ли здавалося що одне з тих
льокальнігх запальних вог-
нищ на Далеколіу Сході де
безпосередньо були виставле
ні на небезпеку ворожого
удар}' американські інтереси
розгориться у новин світо-
вий пожар Рахуючись з тим
ОША поспішно завершували
будову о'боронного ваау в Ев
ропі й Азіг
Щоб розбити цей західній
оборонний вал що клав твер
ду межу дальшій московсько
большевнцькій агресії засто
сував Кремль нові методи:
приємні усмішки та примир-
ливі заяви своїх лідерів
І большевики показалися
тут цуже спритними грачами
На конференції на вершинам
у Женеві їм вдалося відсу-
нути на 'задній плян питання
об'єднання Німеччини а в
дальшому вхопити німецьку
карту в свої руки (поїздка
Аденауера до Москви й на-
в'язаная дипломатичних вза-
ємин між СОСР і Зах Німеч-
чиною) Тепер Зах Німеч-
чина — цей основний філяр
у плянах НАТО — не має під
собою твердого і певного
ґрунту а інші партнери НА-
ТО почали 'під впливом за-
ворожуючих звуків совєтсь-ког- о
флейту у Женеві попа-
дати в солодку дрімку або
нагадувати собі старі взаєм-
ні 'порахунки які притихли
були попередньо коли над
усіми ними висіло марево
совєтськоі агресії
Тепер ідоли як проголо-
шено в Женеві ослабло на-
пруження між Сходом і За-
ходом і зникла небезпека со-вєтськ- ого
ншпаду Греція зу-дарил- ася
з Тзреччиною за
Кіпр а на Близькому Сході
взаємини між арабським сві
том і Ізраїлем нагадують ки-п'яч- ий
казан Так постали но
ві запальні пункти але вже
близько європейського тере
ну та одверта війна мііж ара
бами і Францією у Північній
Африці
подій
Про що йдеться Москві?
Ми зовсім не твердимо то-
го іщо боротьба марокканців
чи альжірців за визволення
з-п- ід французької залежно-
сті! є інспірована Москвою і
що вона несправедлива або
несправедливі є вимоги Гре-
ції в справі Кіпру ми хочемо
лише вказати на те як то Мо
сква спритно використовує
кожну нагоду і кожну ситу-
ацію щоб іпослабити а то й
розвалити західній проти-большевицьк- ий бльоктавід- -
Близький Схід — нове
крити собі шляхи для експан
сії Колоніяльна політика
Франції — заперечування
прав підбитих народів дове-
ла до втрати Північного В'єт
наму на користь комуністів
а тепер у Марокко й Альжі-- рі
не лише відтягнула фран-
цузькі військові сили з Евро-п- и
до Африки (5 дивізій які
входили в европ склад НА-
ТО) в наслідок чого послаб-
ло НАТО але й вороже на-
ставила арабський світ про-
ти західніх держав а в тому
й Америки А треба підкрес-
лити що саме на терені араб-
ського світу — від Ґібраль-тар- у
через Суез аж по Гіма-л-яі
— лежать важливі обо-
ронні пункти Заходу
іКоли в лютому ц р Туреч-
чина її Ірак підписали в Баг-
даді пакт взаємної оборони
— це було перше звено то-
го
з
ланцюга що системою
оборонних споруд замикав
західній протибольшевиць-мі- й
вал пов'язавшись на за-хідньо- му
крилі через Туреч-
чину з 'НАТО а па східньому в
через Пакістан що присту-
пив
б до цього пакту в липні
з Південно-азійськи- м оборон
ним пактом Цей оборонний пі
ланцюг на Близькому Сході
перегороджує шлях москов-
ському імперіялістичному го
нові який від 18 ст прямує
в напрямі Ірану до Індії та че
ЗАКЛИК
1-- го листопада ц р зачинаться ВСЕНАЦІОНАЛЬНА
Акція Відзначення ТРАГІЧНИХ ДАТ:
25-літт- я насильного знищення УАПЦ на Рідних Землях
Ю-літ- тя арешту українських католицьких Владик
нВяАксцвііїтопгрлияйдмоавєимхо упчоагслтяьдіВвСІ пбоелзітриічзнниицхі воірріоєвнитзанцаінй-
партійних чи клясових приналежностей
1 ЛИСТОПАДА 1955 в -- ГОД 13 СЕРЕДНЬОЄВРО-
ПЕЙСЬКОГО ЧАСУ
ЗАГАЛЬНА ХВИЛИНА МОЛИТВИ В один момент
СП?Ж!СоЯ ВСІ УКрАШЦІ в цілому вільному світі вПЕМРЕОСЛЛИІТДВУІВАЗАНІ БЦРАЕРТКІВВИНА РІДНИХ ЗЕМЛ5ІХ ЗА ЗА-НАШ- ИХ ВЛАДИЬ: І ЗАСЛАНЦІВ ЗА ЇХ ТЕРПІННЯ ЗА ВІДРОДЖЕННЯ
ХРИСТИЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ
щПообвідуосмі лбяуйлтие в пдерноь хвиліжу молитви всіх земляків 1-- го листопада уважні щоб були єдинії
Вціивкопрриостаакйттие нДасеиншльілйяМнонелаисдтввосиївйодбзооемдІнолфюі"орсмуумвла4інннняя нчауж„инна--
ВКЛЮЧАЙТЕСЯ В ХРЕСТОНОСНЙй ПОХІД "
МОЛИТВИ! Г
рез Туреччину до Середзем-
ного ' моря
Опанувати ці тереми від
давна іпрагнула Москва Ко-
ли 'цього їй не вдалося коли
до Багдадського оборонного
пакту 'приступила в квітні Ан
глія а останньо Іран Мос-
ква під звуки Женевського
флейту пішла в наступ на
оборонні позиції Заходу на
Близькому Сході Для цього
вона вміло використовує
арабсько - жидівський кон-
флікт Розбурхуючи серед
запальне вогнище
арабів протижидівські на-
строї вона 'представляє Аме-
рику і Велику Брітанію як
Огляд
В АВСТРИ НАСИЛЬНО
РЕПАТРІЮЮТЬ
БІЖЕНЦІВ
Америкапсьм урядові крпі по-тзердж- ють
відомості які надхо-
дять із Відня про те що по табо-
рах біженців в Австрії їздять со-ветс- ьі
репатріяцгйні мкії І вилов-
люють людей У деякж авсгрій-сьііі- к
мста були навіть випадки
іасіиьної рспатріящі втікачів з
пдбочіьішевпіцькніх теренів
Видно що австрііїсьмгп- - канцлер
Роаб мзтів під час свого побуту в
Москві підписати таємний договір
ліосковсько-ольїиевщьхнім- к за-грбніїк- ами
в справі релатріжці'і бі-кеь- щв
Хоч під натиском пубш-ио- і
опиііі та поставів західніх дер-
жав
у
Совегський Союз відтягнув з
австрійського договору 16 точку яй говориться про репатріящю
бгкелців то не 'зрезнгчіу вав він з
хгі-ііі- л дістати в свої ркн' втіка
чів — свідків імоско-исько-ольше-еі'цььлчізточш-
нв
Реалізацію цього
овів потаємно І тепер савєтсьм
людолови їздять по таборах білеїн
ціз в Австрії і „(переконують" бі-
женців повертатися на „родіну"
Австрійська влада робить совєг-ськм- м
репатріящйніш шсіам всякі
ідогіднення щоб вішов-иіш- і свої
таємні ообов'язання Позбавляючн
білвніців праці вона старається
зігусішії 'і до повороту на „роді-н-"
іПоиицо совєтсьюі репатріяцій
ні лисії не заходять до тих таборів
які онаїх-оджтьс- я під контротею аме
рігкатськівх властей і міжнарод-гіьо- ї
оргазіізіцп' бккенців Проте до
ля всіч біженців в Австрії дке
непевна У загальному на тереиіі
Австрії живе 20—25 тисяч біженців
іЛівше вивезення біженців о Ав
стрії може запевнити їм безпеку
Тому необхідно нам робити всі за-
ходи уіВзшінгтоліп Оттаві} щоб до
бити:я дозволу та переїзд до США
і іКанадіг аіашіїх братів як оалн-шііли- ся
ще в Австрії
СССР НАМАГАЄТЬСЯ
ПІДПОРЯДКУВАТИ у
СОБІ АВСТРІЮ
Не довго лісля підписання ав-
стрійського державного договору і
довелося ждати іщоб побачішг як
люсква розулие невтральикть Ав
стрії? Оце показ}іетьсяі ща'Москва
рхіїггь уїсі заходи щоб застави™
Австрію купувати вх неї зброю" Со-- "
опікунів Ізраїля щоб прихи-
лити собі арабський світ Мо-
сква озброює Єгипет чехо-
словацькою зброєю та ста-
вить подібні пропозиції ін-
шим арабським державам
Створюється запальний
стан на Близькому Сході По
чинається гонка зброєнь Із-
раїль вимагає від Америки
збільшення достав зброї а
то й погрожує Єгиптові пре-
вентивною війною Рівночас-
но совєтський аибасадор в
Каїрі запропонував єгипет-
ському урядові та іншим
арабським державам еконо-
мічну і технічну допомогу
„Ми готові прислати еконо-
мічну наукову сільськогос-
подарську метеорологічну й
іншого роду місії які до
поможуть у розбудові вашої
країни" — говорив Солод до
прем'єра 'Нассера Єгипет що
раз більше пов'язується тор-
говельними нитками з Іболь-шевицьк-
им бльоком (нафта
з Румунії)
Другою арабською краї-
ною де вдалося большевиць
Кіій Москві закріпити свої
впливи є Афганістан Його
практує Москва як випадову
браму до Індії Згідно з най-
новішими 'повідомїгєннями з
Москви Афганістан одер-
жить теж зброю з ЧеХОСЛО"
зетськіЛ уряд запропонував Ав-
стрії зброю для її 300-тігсяч- ної ар-
мії Вм зобов"язуетьсаі забезпечити
австрійську аршю на догідних умо
вах всімю родами зброї включно
з тгикаїіш тяьккою артилерією і
птгкамн типу МІГ 15
При цьолту большевнки ставлять
Австрп лише одну ви'лтогу: для вію-
че пня налекного орз'ду'вання збро-
єю яорнстатії з послуг совєтських
інструкторів та спеціялістів Крім
цього советськії аіспектори в Ав-
стрії мали б стежити за тни як
асстрійськіїй з ряд викориаові"е
одержану зброю
Боїьшевіицькій іМоскві дуске за-лежі- пь
на тому щоб доставши
свою зброю ще перед конфере-
нцію 'міністрів закордоиншх справ
Женеві Вашн навантхкені со-ветськ- ою
зброєю стоять на гра-- і
пці Австрії жд чи на сигнал в'їз-
ду-
Такий стгп викликав занетіокоєн-ч- я
у іВашінґтсіНі Це й самозрозумі
ле бо озброєна совєрською збро
єю Австрія буде вповні здана нз
ласкз Ліосквн вона не здібна буде
навіть іа обо-рон-
у своєї незалеж-ност- и
у випадку совєтсько агресії
Америка теж запропонувала Ав-
стрії достазу зброї У зв'язку з
серйозною ситуацією яіка витво-рплге- я
па терені Австрії прибуде
до Відіі7 держазішй секретар Да- -
ОБ'ЄДНАННЯ
ЮНІЙНОГО РУХУ -
В КАНАДІ
У днях 12 } 13 жовтая ц р вгд-- б
вся-- в Торонті крайовіпй З'їзд Ка-
надського Конгресу Праці що
об'єднує в своїх4 радах поверх 400
тігсяч оріанловаїїіііх ообітнчиїи
Цей цьогорічний З'їзд закінчив іс-
нування КіКП як самостійної юніні--юї організації одобрюючи тіоста-нов- у
проводу про злуку Канадій-ськог- о
іКонгресу Праці о Трейд енд
Лейбор Конгресом Подібна поста-
нова бзма винесена на З'їзді ТіЛК
червні ц р Зі злук обоа цих
робітник їх організацій постане но-
ва Тфофесійна організація канадій
ського робітництва --під наввою Ка-надійськ-
ий Робітничий Конгрес Ця
ова юнійиа організація буде'ма-т- н
понад один мільйон членів 8о
начіочне діяти% відЗ'квітіня'об
зс-к- у коли' то- - відбудеться уста-- !
Сході - 'іЙ--'
1 Аї
ваччини Рівночасно 'прибув Л
де туди совєтська військова1 -
місія З Афганістаном СССР'
має підписаний торговель- - "'„'
ний договір повністю екс-ч- Гг
плуатуючи його багатства лі
При цьому Москва підсичує' '['
ненависть афґаністанців до --
'
сусіднього Пакістану ЯIКИй"'''ї- -
пов'язаний зі Заходом У на-- ' ступному місяці до столиці '-
-
Афганістану прибудуть з ві- - ' V
зитою Булґанін і Хрущов 7
Приклад Єгипту й Афгані- - -
'
стану показз'--є скільки уваги ~
присвячує Мооква тому щоб :'1 І
пгдорвати оборонні позиції '- -
Заходу і то в найбільш чулих-Д--місця- х
(Суезький'канал)? І'}
(Коли під діянням духа Же -- ' }[
неви"-зарисовують-
ся тепер Дгм
поважні щілини в оборонній ''" системі Заходу та постають л'-- 1
нові запальні вогнища на у
Близькому Сході то це вка-~'- іі
с зує на основну слабість за-- 1
хіднього бльоку — на' брак '
позитивної програми яка з4 ' л'ч'
одної сторони споювалаб "в
одне ціле західні народи (а У
з другої — ділала б у формі " '
І динаміту на московсько-ібол- ь і4 '
шевкиьк твєгуяиню мягилля ~
скріплюючи визвольні рухи
поневолених народів які зі
середини розсаджують мос-- V
ковську імперію і -- ♦ іі'
подій тижня
вс
окрели організаця ві своїми окре- - і
мпиа проводами
За спільним порозуміння-і- і обох
юнгресів --першіш президентом но- -
оо ї обеднгнсії організації буде го-ло- ва
ТЛК 42-літн- ій Клод Жодун
Вн промовляючії на З'їзді ККП в У-д-
ні
13 жовтня підкреслив що Ка-нгдійськ-
іїїй
Рсібітнпчнй Конгрес не бде співпрацювати оі советськи-- "
ми профспілками1 акі1не буде ор-іаіізув- ати поїздок за оатізну чіг
бамбукову заслони ищо за ци-
ми заслонами — говорив Жодуен
— є якийсь рай то хай вони забе-
ріть скорострілн і зартовіпх з на-їлени- лш багнетами які не дають
людгііі візїхатл з тих країн а людей
зі зовнішчьоіго світу не впуска-
ють побачити згаданий рай"
іКанадійськил Робітничий Кон-
грес буде старатігся залучити до
сеоїх рядів тих робітників- - які сто-
янь осторонь організованого ро-
бітничого життя Він буде бороти-
ся за введення) в Канаді одноцілого
соціяльного законодавства яке га-
рантувало б робітництву допомо-
гу на випадок хвороби і безробіт- -
Своєю актншою працею в робіт
ничих маніях на заводах українське
робітництво скріплюватиме позиції
Кгнадійського Рабітничоїго Конгре-
су й дополіагатгіме йоігі реатізу-См-Ті
намічені плянн
САРЩИНА БАЖАЄ
ПОВОРОТУ ДО
НІМЕЧЧИНИ
'- і-
' т- -
лімецька частіша населення Сар-'-Д
щннії відкинула двома третими го'--' '
лосів проект європеїзації Сарського ''Ч'
терену і івисловімася за прилучен-- с'
г
пям до Західньої Німеччини цієї "тД-ч-
}' багатої крайні А' ж ч чіротфраіцуізькіпл прем єр РІоган -
і ічямші негайно подався до димісії "- -''
ь-китніїіре-
м'єр Гоїфман чнамагав-- ': ся схвалити статут за" яким" Сар- - ?£
щіна імала-- б бути пі7 пяріятя ~--
і'г
іоміісзрів семи
ія :
гральникдер- - л' і- -
1"по-- Сл Ь
чЛг і
жав ч '
#1Щ голосі-ванн-і взяло участь" ьад96 відсотків населення з 'того
поиздЧ7£ процентів було- - заі-злу- -
кою'їз'НімеччіаююТ-- І "' ІУ'и' д Вііслід" голосуватіяи івнклик
спліне 4 піднесеіїші Д серед
:иго
илаі ('
шець--- V г
іселення'В'НімеччГшіі і'в"иі-їл- - Ь
лому свггі' іКа£щйАдадТуер"сіТйТ
исвчий_3'ї!зд іКйПіДоцього часу р?Хініимгн9в?їУЗДіЬІЙАЧ-1'(- і кш їгТЛК' існуватимуть ' ще"яік г°глІД'П(ДЙ'"чия--сто- р бі'У'