Homin Ukrainy, February 12, 1955

              Рік VIII № 7 (300)
Від нашого європейського
Паризькі договори Паризькі договори
Скаржуться пацифісти і пе
сим'істн що в сьогодніїшньо
му світі немає єдности Мо-
псе вони часами мають рацію
Але не завжди Наприклад
тепер в Еврочіі томимо за-
лізних і бляшаних а в Азії
бамбусови'х заслон шанує
вже від кількох тижнів єд-
ність в думках і висловах 8
усіх полицях в усіх товари-
ствах 'ііри всяких зустрічах
в усік газетах стоїть сього-
дні на дискусії одне питан-
ня: Паризький договір
Французький прем'єр їде
до Італії' до Баден-Баде- н
Чого? Вести розмови в спра
ві Паризьких договорів На
крайовій конференції бавар-
ських профопілок в Мюнхе-
ні сиплиться палкі іпромови
Про що? Про Паризькі до-
говори Берлінське радіо гор
лає в етер бойові паролі за-
кликає до боротьби Проти
чого? Проти Паризьких до
говорів Л'ід час карнавалу
в якійсь там гостинніші стрі
чаюгися старі знайоїмі За
склянкою вина під звуки
джезу шро що розмовля-
ють старші панове? Про Па
ризькі договори І так мож
на б шеречисліпи безліч фо-
румів місць та нагод при
яких ведіться розмови свар
кн 'переконування кожний
вживає своєї мови
Москва вживає також сво-
єї Коли не допомагають со-
лодкі тони „мирної 'диплома-
тії" вона натискає на інші
клявїші На видноіфузі по-
являється чимраз 'більше на-
дутий бальон у формі „за-
лізного непереможного рус-ско- го солдата" За ним під-
носяться і різні куліси тан-
ки гармати атомна зброя
Москва як відомо не ду-
ле радо інослуговується про
паґандою про свою збройну
силу Ці події що стались ос
танньо у вільному світі зму-
шують п до того Почалась
та „мирна" офензива 29 11
1954 а досягла вона поки-
що найвищий пункт який
нам відомий 23 1 1955 року
коли московська „Правда"
шіуоликувала три зніїмки з
„атоміюі є л є к тростаиціі"
Між тими двома датами ле-
жить промеїжуток часу 'май-
же двох місяців За той час
сталось багато дечого ціка-
вого Постараємось коротко
це схолити тут на 'папір і на
креслити образ
29 листопада в Москві за-блес- тіл
и зн о ву золоті пагони
московських маршалів та їх
польських мадярській чесь
них румунських адютантів
Поміж шііми ввихались тут і
там ланове товариші у фра-
ках При інших нагодах ко-
ли таке 'щось в Москві тралі-ляеть- ся
як Конференція дер жав східнього бльоку моска
лі любуються скромністю і
уникають „иаблісіті" Але
нього разу було якось навиа
" Паради і демонстрації бу
ли иовеїм іприіюдні Йшлося
ПР0 те щоб про цю конфе-
ренцію товорили якнайбіль
є і ашпирше Це ж ніби
-- конференція на якій мало
оговорюватись все потріб-
не Для спільної координації
пролетарських сил в обороні
перед агресивним Захої-т- м
""Да&ригозьткуиєйновдуогаогрвеірсі"ю чВеірсеімз
-- Держав" брало участь у тій
конферсігцм Вони „вирі-
шили створити спільну ко- манду для своїх віійсвк у ви- пДпраояадмлууі воаквзоблрисовєбонїЗняазхаіхНдоідмтаиекчичвипннриа-о
£их 8 держав" це: СССР
Польща ЧСР Німецька Де-і'ократ- тна Республіка Аль
оадЯ) Угорщина Румунія ЬолкгоамршуністДиечвн'яитйийКиптаайртнбеурв
е "софіцИи-- ю заступле-и"- и у формі обсерватора
"аодк'коогетонхвфіедеррнрдяьедионулїцаЕіяпващрдісаеотлмівионна€стдоресарнтжонваві "'"мецьмої небезпе-ктЦ11ЙСЬКО- в1
Договори да--
В£Диі 'День поставити на йоги "?ртнеРів- - І Дійсно ре-л- і? '?ИХ0Г°й Мост То™ за
кореспондента
традицією: якщо не можна
дати щось доброго то треба
щонебудь давати але бага-
то Що ж 'перешкоджає Мос-
кві заключувати один за
одним договори чи дозволя
ти своїм п'ідніжкам забави-
тись 'підписуванням святоч-
ний протоколів Це й так усе
має вартість зломаного гро-
ша бо приказ є іприказом
Хай би хтось попробував не
послухати ттриказу з Москви!
За час від 1943 до 1949
року 'підписано не менше ні
більше 'як 17 договорів:
12 12 1943 — СССР з ЧСР
21 4 1945 — СССРзПоль
ідею
4 2 1948 — СССР з Ру-
мунією
18 2 1948 — СССР з Ма-дярщин- ою
18 3 1949 — СССР з Бол
гарією
14 2 1950 — СССР з ком
Китаєм
10 3 1947 — Польща з
ЧСР
16 12 1917 — Альбашя з
Болгарією
16 1 1948 — Болгаоія я
Румунією
24 1 1948 — Румунія з Ма
дярщиною
23 4 1948 — Болгарія з
ЧСР
29 5 1948 — Болгарія з
Польщею
18 6 1948 — Польща з Ма
1 дярщиною
16 7 1948 — Мадярщина
з Болгарією
26 1 1948 — Румунія з
ЧСР
26 11 1949 — Румунія з
Польщею
16 4 1949 — Мадярщина
з ЧСР
Як бачите договорів хва-тає- т"
а крім того не бракує
і днециплчни в московській
імперії бо про неї є кому
дбати Але демонстрація бу-
ла 'потрібна і в днях 29 11
до 2 12 1954 в Москві іізроб
лено На тій маніфестації
маршал Бул танін підніс тост
словами: „Ви можете тепер
-
— Те1
Киягия
Федір О
в
А) Ковельські столярські маіі
стерні з поспіхом почали зби
вати домовини на право-
славному кладовищі на пе-редмі- 'сті
іпохЗіч вулиці що
оп'олучалася- - з шосе на
Луцьк молоді мужчини ко-
пали довпі спільні могили А
селянські хури вже шикува-
лися звозити замучені тіла
до спільних Як тільки
порожні домовини були вста
влені на дні кури по-
чали звозити трупів на кла-
довище два три тру-
пи до одної домови-
ни галузилися
крклаті давно без ли-
стя Небо ібуяо за-
хмарене холодний вітер ше-
лестів неолиствлешимн галуз-
ками і
не-
потрібне золоте про-
міння не змогло б омаяти
ці розложені тіла
святиіх мучеників Живим
людським ествам що були
над теж ле дало б
воно радісного опокою
бо тіні оповили їхні душі
блаженного опокою
в серце огризалася надія по-
мсти — люди рубахах
з „козирками" зало-маниі- мн
вгору неодмінно ко- -
) Заюачеатя з ч 6-г- о
сміло рішатись створити
спільне командування для
восьми держав ми вій-
ськовики встаємо ваше
(Забув додати що
вони військовики таке ко-
мандування давно мають)"
Згодом маршал Булґанін пе
репросив ще присутніх бо
він забув піднести
тост „за великі 20-мільйоно-
-ві
армії Китаю" (Тут
Булґанін трохи забувся За
урядовими даними США ко-
муністичний Китай не має
більше тапер як 4 мільйони
вояків під зброєю)
На цій маніфестація аз Мос
кві не закінчилась В поло-
вині грудня минулого року
принесла деяка західня -- преса
вістку про чергову конфе-
ренцію вже лише військови-
ків „східнього в Мін
На тій конференції ма-
ли б обговорюватись
військових відділів совєт-ськ- ої
зони Німеччини прак-
тичних кроків в напрямку
створення спільного команду
вання та рекрутуван-
ня Хоч і ця конференція бу
ла до міри пропаґан--
дивною маніфестацією бо
про неї західня
не могла б довідатись
все ж таки на ній дійсно мог
ли бути обговорювані деякі
практичні речі чи -- радше на
ній московські 'маршали мог-
ли давати відповідні прика-з- и своїм адютантам з Варша-
ві Празі Будапешті і т д
Все ж таки як би воно не
пригляньмося тим віст-
кам що їх принесла преса
За ними згадана Мінська
конференція мала б виріши-
ти іщо всі війська східнього
„бльоку" поділятимуться на
три групи Одна група охоп-
люватиме в'ійська совєтської
зони Німеччини Польщі і
ЧСР Вона стоятиме під ко-
мандуванням маршала Жуко
ва група складати-
меться з 'ВІЙСЬК всіх інших
східньо-европейськ- их та пїв
денно-східн- іх країн Третя
група імати'ме в своєму складі
ЗНАМЕНИТІ СПЕЦІЯЛЬНІ МОЛОЧНІ ВИРОБИ
М С Молочарської Спілки в Торонті
291 Раїтегзіоп Аує УА 4-31- 65
Під проводом інж А ПАЛІЯ КОЛИШНЬОГО
директора „Маслосоюзу" у
Поручаємо знатоісам тільки з торговельним знаком:
Йогурт
драч
ИРЧКу
шта-уз- я
Просимо домагатись у всіх крамницях
у Торонті Гамільтоні 1 Ошаві
Ями смерти
могил
могил
По по
кладено
Над могилами
пже
дерева
Атмосфера іпечалі без
можного горя Сонце тут
його
радістю
могилами
Чор-
ні
замість
в на
випуск
всіх
рі-
шення
згадати
також
бльоку"
ську
справи
справа
певної
інакше пре-
са
бу-
ло
Друга
Львові
"Сир
Бриндзя
лись 'мусять здати рахунок
зі своїх вчинків! Україна ні-
коли не забуде їм цього!
У маленькій автокефальній
церкві де відправляли Бого-служен- ня
протоєрей Губа (те
періїшші владика Ігор) з на-
стоятелем Вишневським пов
по було людей Ця церков-
ця з прекрасними фресками
над входовою нішею Фрес
ки ці малював абсольвент
Краківської Академї Мис
тент здаєть'ся мій земляк по
лі щук Шкода що прізвища
його не пригадую Малюнок
цей зображував цілість на-
ції: по лівому боці на само-
му краєчку виринали могут
ні оианцерені постаті лица-рі'- в
княжої доби потім у на-
прямі центру - слідували ко-
заки очолені гетьманами з
Богданом Хмельницьким та
Іваном Мазепою за козака-
ми оце ближче до центру
видно Шевченка а потім у
самому центрі війська УНР
з Сиадоном Петлюрою та йо-
го старшиною Назустріч ми-
нулому з правого боку по-
спішає сучасна Україна А з
неба у (вишиваній сорочці
немов вічна надія сходить
Мати Божа за якою янгола-
ми майбутні покоління укра-
їнської нації
У церковці вже не стало
ГОМІН УКРАЇНИ 12 лютого 1955 ~ч--'сор-
8'7
~ " '"_ Ч Л І
Паризькі
лише війська СССР що ин
ми 'командуватиме1 толеріш
ній комаидант у Німеччині
генерал Гречко Далі в Мін-
ську вирішено що совєтська
зона Німеччини матиме
збройні сили в силі 500000
вояків і протягом трьох ро
мів дасть у розпорядження
15 дивізій Тому однак що
поляки і чехи виявили деяке
недовір'я до німців поста-
новлено обсадити важніші
пости в німецькій армій росі
янами а німців допускати ли
ше на політрукш іакож у
чеській і польській армії по-
винні принаймні командира-
ми корпусів бути москалі І
на кінець за тими ж повідом-
леннями осідком головної
команди має бути Київ
Можна цілком сміло сказа
ти собі: всі ці (повідомлення і
такі докладні інформації є в
першу чергу нічим іншим
як новим пропаґаидивним ма
невром Москви мовляв по-
гляньте які МИ СИЛЬНІ 'І з
огляду на ваші паризькі до-
говори змушуєте нас ужи-
вати нашу силу Але це не
означає що деякі з тих по-
відомлень не є близькі прав
ди Наприклад іпро команду-
вання Ця правда є однак
недомовлена Сьогодні в кож
ній сателітській армії є не
тільки московські командири
в рангах командирів корпу-
сів але й у кожній наймен-
шій одиниці Вони виступа-
ють часто під скромною на-
звою „совєтнікі" але хай
попробує котрийсь з сателіт
них офіцерів не послухати
„поради" „совєтніка"
Москалі крім того послу-
говуються в усіх сателітних
країнах тактикою: діли і па-
нуй У різних арміях вони від
повідно розподіляють своїх
довірених або таких які з
певних причин не будуть іти
в парі з іншими вояками На-
приклад в румунській армії:
головний командир — вій-
ськовий мі ні стер українець
Еміль Боднар (ас) В цій же
армії москалі залюбки фаво-
ризують мадярів обсаджу-
ючи ними відділи безпеки
Мадяри як відомо не дуже
долюблюють румунів і тому
москалі можуть бути певні
що вони солідно використо-
вуватимуть свою владу Не-
має також сумніву що Мос-
ква розбудовує окремі сате-літ- ні
армії Напр та ж румун
ська армія під кінець війни
могла дати на фронт лише 14
дивіз'їи з яких до речі 156
тисяч було вбито або пора
нено За паризьким догово
ром та армія мала бути об
місця для людей що напли-
вали з усіх боків Посеред
церковної нави на катафаль-к- у
стояла чорна символічна
труна Чути ладаном отці у
чорних ризах Між ними про
тодіякон Софійського Собо-
ру Коваленко Він теж у чор-
них шатах Це ще молода
людина з прекрасним дра-
матичним тенором Всі його
старання у німецьких влас-
тей у Києві щоб дістати пе-
репустку на потяг не осяг-
нули успіху Німці не хотіли
пустити духовної особи яка
виявила бажання дати остап
ню прислугу для жертв ко- -
вельського НКВД Він тоді
з маленькою валізкою в якій
були необхідні речі до Бо-гослуже-
ння
— вирушив у до
рогу потягом „на зайця"
межена до 138000 вояків
Сьогодні іпід зброєю стбїть
461000 румунів а при кінці
грудня до Букарешту --поїхав
московський генерал Белу-со- в
щоб провести дальшу
реорганізацію і збільшення
диівізій на 18 бойових і 10
резервових дивізій Але при"
тому --всі ті сателітці армії є
так побудовані що вони вза
галі не є самостійними
одиницями а лише до-помогов- ими батальйонами
Роди зброї є їв них розбудо-
вані не згідно з власними по-
требами але відповідно до
потреб Москви Наприклад з
усіх сателітних армій лише
польська має ще окрему ар-
тилерійську дивізію Всі ін
Плекають культ імперіалізму
Вступаючи у війну з Совєтами
по стороні Раґіху румуни споді-саліс- сь
прилучити до раніше оку-
пованих українських земель Буко-о- і
ни Басарабії та Марчарощини
ще я Траігсістрію" Це мало б ви
паї ородшгн не тільки воєнні жерт
ви аїіе н комитенсушатн ча'стини Се
мигороду переданої на користь Ма
ідррщіжи віденським арбітражем
Зайнятшш Румунію советк завели
ігоГ порядки Як на глум на міс-
це (уряцучлн Антонеску гнобите-
ля жидів "всю владу перебирає був
ший довголітній в'язень — жидівка
Лина Павкср Незабаром після цьо
ю короля Ліггая запінюють у ре
єстр манархлв-ізгої- в Уіпродовж ос
танніх 15 років Румунія застала чо
тири форми праівлінля: королів-
ство диктатуру Спід покровою ко-
рони) повоєнний розгардіяш рес-
публіки і повного васаля Кремля
(то суті) незалежно від форми
Від того часу не одне змінилось
і можна було сподіватись що й
підхід румунської еміграції до оку
поданих раніше земель заселениїх
пс-румуш- амн також зазнає ревізії
Але на цьому франті — без змін
Руіі'ські Л'Сттарікн" і далі твер
дять що ці землі мають чисто ру
мунський хара'нтер що незнаяне
чтело українців на Буковині — це
згніти то врятувались від пан-
ського кріпацтва і замість вияви-
ти полину за пристановище спро-
моглась навить зденаціоналізувати
автохтонне румунське населення
Н? цю тезу — зрештою стару і доб
Ге відому тим що займаються цн-%- н
справами — пиката гва'рдистич-и'- й
„Вестіторул" (Зальцбург 1951
р) і і радім оди інші румунські га
сети Але цього року в зв'язку з
ним пішла аправменя каміпанія в
чулій переважно західньо-лімець-кі- Г
пресі Наприклад Г Надріш
у „Ла Насіош Румен" (румунський
речник французькою мовою) в чч
138 139 за жовтень-лиютопа- д 1954
г 'повторює старі „гстіпш" При
цьому автор допускаються очевид-
ного фальшу і злобних перекру-
чень твердячи що українська вла-
да яка 7 листопада 1918 р прого-лосіїл- а
злуку Буковини із ЗУНР
була комуністичною
чорної жалоби Мені вже вви
жався похоронний похід без
ладна юрба члапає заболо-
ченою вулицею в напрямі
кладовища Дядьки в юхто-
вих чоботах з баранячими
шапками в руках коливають-
ся на стомлених ногах тут
же жінки і дівчата з хустка-
ми на головах а шопереду
священики за якими 'пова-
гом крокує іігтеліґенція Та
дійсність швігдко показалася
іншою Це вже не те до чого
ми звикли і що часто про-
клинали Виступили на аре-
ну міцні свідомі і адисци-плілова- ні
люди А було їх
сливе з десять тисяч Жаліб
ний похід перетворився 'в по-
літичну маніфестацію
Попереду з повагою кро-
кувало думовенство за ду- -
моглн о ного німці впшма- - ховеїоством пливла чорна
ти і тоді було б о ним пога- - символічна домовина за до-н- о та він сливе тоді не ду- -' мовиною рівними десяти- -
мякаів лсирлоьнніешбіезпевкіуд —небєезрпеечкі мчлоелнондиьмиз бреяздчнамелиеннкриомкиувавліна- -
Про його пригодницьку май- - ками А над рівними рядами дрівку зі столиці всі знали немов ліс — синьо-жов- ті
і тому очі вірних перш за прапори! Гестапо заборонн- -
все були спрямовані на ньо- - ло демонструвати під націо- -
го- - пальними прапорами але су--
Ми українці з сантимен- - спільство непідпорядкувало- -
тальною душею часто не до ся цьому наказові Дівчата
цішоамо реальної сили влас--' оці славетні на цілий світ ук
ного народу Нам здається раїнські красуні квітлн сво- -
що наш нарід це чайка що їми святковими одягами З
скиглить над битою доро- - їхніх руках вінки з барвінку
гою Це мовляв нарід що та ялини зі стрічками в на- - здібннй тільки плакати пла- - писамн: „Жертвам що впа- -
кати Коли в церкві вже по- - ли за волю України" „Вічна
чалася панахида я теж був пам'ять борцям за держав-- під враженням отупіння та ну незалежність України" і
ші мають лише таю роди
зброї які потрібні для за-
гального воєнного потенціа-
лу Москви 'Наприклад в Ру-
мунії є дуже сильно заступ-
лені в далеко більшому роз-
мірі як де Румунії було б
потрібне (піонерські відділи
будови мостів і залізнодо-рожни- х
шляхів
При такому фактичному
стані звичайно немає зовсім
потреби говорити про якесь
„спільне командування" Во-
но да'зно вже існує і не є зов
сім юлільне а одне: в Мос-
кві До речі — це зовсім не-
двозначно ствердила західня
преса А московські демон-
страції мають лише на цілі
грозити Заходові і тим спо-
собом 'перешкодити ратифі- -
інший „знавець" придбавши лсе-вд- о
Дрекслера щоб більш перекон
лігво промовигш до німецького чи
тача у „Брюке цуи Весте" (ч
4-- 5 іза 1954 р) та И Попіівчану о
тому ж самому журналі (ч 10-1- 2
1954) рідаож заперечують україк-ськіст- ь
Буковини Не залігшігзся
позаду й пресовий орган румун-
ського нацкшального комітету у
США „Монітору!" з Вашінгтону
ч 31 (за лишень - вересень 1953
р) Як виходить із цитованих дже-ге- л
це є не окреімі відірвані голо-
си а цілесіірямозаіна систематична
сьція розрахована на фальшиву
інформацію чиннімів від рішення
5'кпх може залежати 'в майбутньо
му доля цих земель
юрешті о листопада ли р ру- -
українців Буковини
Гіурт українських емігрантів за-іляїіу- вав
спрацювати й видати ве-
ликий ілюстрований науковий твір
Буковина" Джерела і матеріяли
доставлені численними опіівробітни
ками опрацьовує редакція в скла
ді- - і Ьріпдаан А Жуковський 1
і Ківітіковськнй Велика етногра-
фічна каїрта Буковішів'у вісьмох ко
льорах (1:300000) уже надруко-
вана і буде уключена до книги
Для фінансової господарки ство-
рено видавничу а для перевірення
фінансів — Коитрольну Комісію
Видавнича Комісія має завдання
подбати про фонди на видання і
тол?у звертається до всіх буковин-
ців щиро підтримати цей почті до-
бровільними даткаїми
Жертводавці які зложать по 10
В ТОРОНТІ ЛЮЛОЧАРНЯ Ко§ег8
459
Теї
ДОСТАВЛЯЄ
інші все це помимо тра-
гічної хвилини наповнюва-
ло душу вірою в майбутнє і
вливало в серце національну
гордість Молоді хлопці теж
святково зодягнені несли
В очах твердість і
повага Ні це вже не ті хлоп-цнпарубі'й- ки
яких ми не мо-
жемо уявити без шараварів
та гопака це вже нові бор-
ці що бачать перед собою
накреслену мету
За прапорами — річище
народу Все здисцнпліноване
в ряди Поруч
урядовців учи
телів крамарів нога в ногу
крокують робітники селяни
Побіч широкобарого селя-
нина видно вусате
посадника міста доктора Пи-
рогова десь у іншому ряді
нога в ногу крокує з робіт-
ником директор українсько-
го банку іпан Доманицький
Чоло походу вже звернуло
праворуч на кладовище а
річищу людському не було
кінця гинуло воно десь за
мостом на Старому Місті
Аж хвилина за хвилиною дов
железний похід коротшав і
нарешті маса людей отінила
ся на розлогому кладовищі
мііж хрестами та пам'ятника-
ми Духовенство в чорних ри
вах розпочало над-
гробний молебень- - Співало
аж чотири хори Аж над мо
гилою на насипі свіжої зем
лі появився протоігумен Ко
валенко Чистим зворушли І
кацш Паризьких договорів та
з'єднанню в обороні '3ахід- -' ньої Еврали ' " 'Ь"Ч:-7"- '
Таких демонстрацій "мос-кв- а
зробила багато більше
в останніх тижнях Кілька
дипломатичних нот склнкан
ня конференції воіх своїх ди
пломатів аі1 Західньої Евро-п- и
виступи голова-
чів у Москві та різних містах
московської імперії Також
відбувались менші розміром
демонстративні конференції
з Празі Але локищо все те
надаремно Є всі познаки опо
діватись що цей раз Захід-
ній світ дасть Москві тверду
і відповідь: Паризь-
кі договори ввійдуть ще ЦІ€Ї
весни в силу
В Леник
До
ПЕРША УКРАЇНСЬКА
прапори
обличчя
останній
різних
виразну
мунське товариство „Про БуковІ-і-а-Басарабі- я"
олаштувато ювілей-
ну академію 36-річн- ої ілук" з
Румунією Промову згідно з підсу
нсіншш матеріалами виголосіпз ген
Коше 6 війскковий аташе при
місії ген Бертело Публіці роздано
віабіггку вищезгаданої статті Над-рі- ша
перевиданої окремою бро-
шурою Між присутніми були та-
кож д-- р Лоріе (лікар з місії Бер-
тело) б ішііістер Тітіяку румун-
ський греко-гсатолицьк- ий вікарій
Берла представник на Францію б
короля Мігая — Чоранеску та інші
Цим недвозначний зазіханням на
українські землі треба протистави-
ти наукові аргументів які викриють
неправдивість і тенденційність ру-
мунської пропаганди
долярів і більше одержать один
примірник книжки Ті які пожер-
твують від $2500 стають добро-дгам- и
а від $5000 — будуть зара-
ховані членаапмрундатора'мн і їхні
імена будуть уміщені в книзі
Листи просимо адресувати:
РО Вох 4009
РЬіІасіеІрЬіа 18 Ра Ц5А
Поштові перекази (Ліопеу (Рг-сіс- гз)
або чеки просимо виповню-
вати на:
„Рипсі Викоуупа'
Рпііасіеірпіа 18 Ра иЗА
Р Смаль-Стоцьки- Гг І Панчук
США
О прот В Слюзар о прот Д Фо- -
тій Д Білак О Старчук М Сухо- -
верський Канада
Ваі
вим тенором прозвучала „Віч
ная пам'ять" Якісь дві жін-
ки що стояли над могилою
в тому місці де були тлінні
останки їхніх синів голосно
заридали і попадали на до-
мовини їх швидко повитя-
гувано на поверхню Прото-
ігумен Коваленко виголосив
коротку надгробну промову
Він порівняв замучених з Ла-
зарем який був уже похо-
ваний і якого Син Божий во- - '
скресив Правда колись за-
сяє над розлогими степами
України і тоді воскресне її
нарід і буде жити в мирі й
благодаті у своїй незалежній
державі Слова ці були не-
мов би голосом поневоленої
столігці і тисячі зібраних ні-
би на команду почали спі-
вати „Ще не іимерла краї-
на" Величавий і могутній
був похорон жертв у Ковлі
1942-т- о року
З перспективи тринадцяти
років боляче думати що як-
раз тепер там у червоному
домі знов засідають люди в
рубахах на випуск Ще й ще
множаться спільні могили не
повніших українських жертв
Сатана далі трігомфусНи
справдиться на землях Украї
ни містерія Лазаря?
'Чи прийде остаточна роз-
плата з -- людьми в рубахахіна
випуск? Непереможна воля- -
КОСЕК5 КОАО — ТОКОNТО ОNТ
ЛЦ - 7193
ДО ДОМІВ КРАМНИЦЬ
І РЕСТОРАНІВ ВИСОКОЯКІСНЕ МОЛОКО
І НАЙКРАЩІ МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ
і
уформоване
гімиазіяльних
-- І
незламна оротьба '1укр[аїн- - '
ського нар оду :за власне віл&''Л
не державнежиттяезапоруг " '
Ко'ю ЦЬОГО --
"
-- г Vі "?Ц4' ' "'"' іІ ( "чГ'' і