Homin Ukrainy, April 30, 1955

              '1' -- А-
Рік VIII № 18 (311) Г О М І Н УКРАЇНИ ЗО квітня 1955
В Канаді і про Канаду
Канада
Канада має тепер 15 мільйонів
населені мі В 1947-аі- у році схщале-і- '
о закон ла підставі якого жителі
Канади сггііі канадіїїськими гро-
мадинами До того часу не було ка-надійськ- ою
громадянства каналій
ці були ліішс-брітанськи- мн підда-іч'м- и
Однак канадійська нація й
дг іі зллшіннта'ся мозаїкою різних
етнічних і ТО111 як Х04 "очува-юі- ь
себе канлдійїцяімн юворпь
мовами тіич краГи з яких воїни прн-ха- ш
сюди В статистиці знаходп-- о
прірбаїязіїо сороїк етнічних гріїї
ікі ргном пворяіь кападійсьїку на-
цію Нлнрпкізд у провінції іМапі-юб- }
живуть 21 тисячі канадійці'В
які не володіють ні французькою
пі англійською мовами а іоворягь
тільки своєю рідною мовою
Приблизно 13 відсотків населен-
ня Канади є французького роду
18 відсотків — бірманською Ка-ідш'сь- кі
французи заселюють ком
іькіиою масою провінцію Квебек
де вони сігаїно'влять 82 відсотки
всьою населення Частіша кашадій-с- і
кп французів жп'ве в пршмор-сіли- х
провіїщіяк а частина в про-
гіннії Онтаріо Однак у т зв сте-
повій провій ційіх — Манітоба Сас-і-ачсва- н
і Альберта — громадяни
брітгсіськюю походження не ста-ІіОВЛвВ- ГЬ
ііавіть половини всьою
населення Тут переважає третя
і руна що склаїдаетьіся з народів
то прибули сюди з усіх частин
світут Ця третя так би мовити —
ііЬкнз'родня" груш становить 21
відсоток усього каиадійського на-селен- ня
Ця груїпа зросла особливо
з роки після другої світової вій-іч- і
Як відомо у післявоєнні роки
Кгнада прийняла понад оаин міль-
йон новій імітірантів У згаданій
третій груїпі перше місце займа-
ють німці яких у Канаді є 620 ти-
сяч Слов'ян нараховують 900 ти-
сяч у тому числі 400 тисяч україн-
ців і 220 тисяч поляїкі'в Крім тою
маємо в Канаді 280 тисяч сканди-
навців 264 тисячі голландців 182
тисячі жидів 152 тисячі італійців
дев'ядесят одну тисячу 'росіян 53
тисячі азіатів та приблизно сто ти
сч представників інших народів
Ще треба зіадатн 156 тисяч індіян
і 10 тисяч ескімосів
Як ми вже згадували канадійські
французи збереглися компактною
у?сою в провінції Квебек Однак
імігрзінти з інших країн прибувши
до Канади також поселювзлнея
близько своГх земляків і внаслідок
ньсио посгалн етнічні скінчення
гкі збереглися і дотепер Напри-
клад одна третина всіх німці
ОЦЕ
"7?Г$ХІЛ
і и населення
приблизно сто роїісів тому посели-
лася в провінції Оіиаріо скупчу-
ючись по містах ші часто мають
німецькі иаавіг Дві третини німців
живуть у степових провінціях але
талі полі поселились недавно Ук-
рай 'ці створили свої скупчення пе-решан- дю
в степових провінціях
особливо в провінції Манітоба
Скандинавці цебто шведи нор-і'сш- ці
і ланці жіі'вуїгь переважно на
далекому Заході Каїїіадн Італійців
і жидів найбільше в промислових
центрах провінції Квебек і Онта-
ріо Інші груїші — бсльгіїіці чехи
словаки фіші угорці не створили
окремих скупчень
Я'К ми вже згадували в Канаді
жіі'вс 400 тисяч українців Щодо
кількості нони займають четверта
місце післи гроімадіян брітанського
французькою і німецькою похо-джсіпн- 'я
Після минулої війни прн
було до Канади приблизно ЗО ти-
сяч українців Періні українські
імігранти почали заселювати степо-
ві провінції — іМачіітобу Саскачс-а- н
і Альберту де вони й опрзівді
були піонерами які своїми рука-
ми перетіворили дикий' стен у жнт-іііші- ю
мігкиароді'ього значення
Друга хвиля української емігра-
ції від 1924-г- о до 1939-г- о років
складалась з людей різного соці-
ального походження Значна частії
Сейбел Айленд —
(КС) У відцалі яких 100 миль
сіл схід побережена Нової Шко-ц- ії
на тій самій географічний шири-ь- і
що й великий порт Галіфзкс
лежить ода з найбілии небелпеч
пий пасток океану: Острів Сейбел
Він довгий на яіКіНК 20 миль і з
жодному місці не ширшпіїй як од-
ну милю Географічне положення:
на 4356 ступні північаюї ширини і
па 60-лг- у стуші зах'ідньої довжини
Він простягається майже на скраю
і ел піко ї американської континен-
тальної заглибини Той острів став
кладовніоісм принаймні 200 кораб-
лів
Коти над островом Сейбел роз-нугаегь- аі
морська хуртовина то-
ді хвилі змішають пісок з його бе-- Г
с і і її і відкірпвзють перед люд-сіжііі- м
оком кадовби затонувших
там колись кораблів за спокійної
поіодп морські мвнпі прикривають
їх знову токолі Нераа бувало що
нсішасна залога корабля який за-
стряг коло того острова вважала
[ссое врятованою але дарма: пере
ООІУ
М О
чт тих іміграитіз в про-
мислових централ провінції Онта-
ріо та в інших районах Третя хви
ля уікраїнськіїїх Іміграшгів прибула
до Канади після дрі'Сч світової
сійінії Тепер понад 90 відсотків
українців живе д провінціях Онта-
ріо Манітоба Саскгчсван і Аль-
берта
Дев'ять відсотків живе в провін-ц'я- х
Квебек і Бірітанська Колюм-бі- я
У деяких околицях цих про-
вінцій українці мають абсолютну
псреваїу над іншими етнічними
ірупіглін Є фармерські райони де
українці стаисічляїп 86 відсотків
Місцевою населення
У провінції' Онтаріо українці по-
селялися перевзьшо і містах То-
ронто Гамілитош Вішор Есекс
Лінкольн Судбури Тандер БсіІ та
кр Нін гірському півостроіві У сте
нових провінціях околиці з пере-
днюю уїкпаїнського населення ма-
ють своєрідний український харак-
тер яікпіі проявляється в будолі і
ро'зіміиіспні гооиодарськірх будин-
ків у плеканні улюблених в Укра
їпі квітів і городини а найбільше
з арчігектурі українських церков
ям своїми баїїямн в стилі укра-їі'сьїко- го
барошо надають цим око
лицям особливий чар УкраГінсьтінй
еплікз бачимо також в українських
ьазвах містечок сіл і вулиць
сувні піски не стояли на місці і
під час бурі пошкоджений кора-
бель заглиблювався в них щораз
більше
У Ів-'М- 'у стол острів Сейбел був
іоловінівм ирнстанювіицем одної
банди піратів упродовж п'яти ро-
мів Ці чорти- - в людській шкурі
нічічю вогні щоб за-
манити на пічгкп острова нічого не
підозріваючі кораблі Коли вони
причалювали до берега острова
пірати нападали і вбивали залогу
корабля а жінок якщо таїкі були
гьалтувати Але одної дішш до
острова причалив брітанськній во
єнний корабель з нього вийшли
на беріг відділи моряків і морської
піхоти з в слід за ними столярі
Під час коли каральні відділи ви-лоллюша- лп
піратів столярі буді'- -
ьалн шноеіииці Після відчалелня
воєнного корабля острів залишив
ся неззмсшкаліші бо його злочин
ні мешканці повислії на шибени
Ц?іХ
Сьоюдкі кападгійський уряд втри
ВАША КАНАДА
Канада захоплює своєю пеличипою красою і різноманітністю В бага-
тьох частинах країни федеральним і прокінцілльні уряди дбають про
вдержання національних парків і рсзервагін щоб забезпечити красу
країни для подиву і вдоволення сучасного і майбутніх поколінь Виїм-
ковою атракцією й одним із сучасних семи чудес світу — це Ніягара
Фале Положена на ріці Ніяґара-рік- а приблизно на півдороги між
Лейк Ері і Лейк Онтаріо водопад має 160 фітів височини і може бути
доступний до середини на пару фітів підступаючи паралельно до гирла
ріки Спеціальний хідник провадить під самим водопадом Вночі во-
допад є кольорово освітлюваний і це притягає сотні тисяч відвідувачів
кожного року Прекрасний парк що оточує водопад ревучі пороги
глибоке русло ріки створюють образ що його не можна легко забути
образ величі нашої Канади
КШЄ5ВЕЕ&
ВКЕШЕКУ И ІТЕ
поселилася
кладовище Атлянтину
зашалювали
Українські фермерські громади
складаються з більшої чи меншої
уількостн хуторів їхнє громадське
житті зосереджується насамперед
місцевих фермерських центрах
розташованих серед полів --— звн-ч?й- :о
на перехресті шляхів — де
нзіходігться цернва школа і на-
родній дім Там є вже і крамниці
лікарні місця розваги і різні уря-
дові та прсамадські установи По
містаїх іпачалш українці поселюва- -
тнея пгд час другого і третьою
стешу }ікраїгсікої іміграції до Ка-
нади Крім того нащадки перших
піонерів здобушнн в митах осві-
ту і фахові знгиия звичайно вже
не повернутися „на фаримш'' Віль
шість уікраішцп що поселилися і
містах прсіцюють на фабриках
або будівництві Дедалі частіше зу-
стрічаємо укрзїнців-'куиці- о реміс- -
ічі'кш і навіть проімнсловців Укра- -
'ьц! шо вке народилися в Кана
ді часто їіоо'іііоють уішзсрснтст- -
сьїку освіту } стають лікарями ад-
вокатами інжсінераіми або займа-юїт- ь
пости п дерсісавному політич-
ному й еілономічному житті
У деяких містах також молла
зааважнтн теїндеіщію укргі'йщів
сікупчвзтися в окремих кварта
лах Наприкінці треба ще зазначи
ти шо серед канадійські україн-
ців чоловОкн мають кількісну пере-ььг- у
над жінками На сто чолові-
ків є тільки деів'ятдесят жіноче Цю
аномалію можна пояснити тим
до Канади емігрували лередусім
неодружені украй ті а жонаті ча-
сто і'З-а- а браїку грошей були при-мчіше- ні
залишати родину дома Од
пак статистика показує що серед
українців писі вж народилися ч
Канаді ця пропорція змінюється
на користь жінки Отже є надія
то в імайбутньому канадійськнй
україлець без труднощів змеске
підшукати собі подругу життя се-
ред єиинокрошиііх співгромадяаі
муе на острові Сейбел двадцятькіль
ка працівників які обслуговують
дві морські ліхтарні і радіостан-
цію Якщо пароплав застрягие в
прибережних пістсах вони користу-
ються ряітіїнковим човном для зв'яз
ку з континентам
До небагатьох їхніх розваг на-
лежить прибування коней тяг-
нути старий поштовий віз і їздити
здовж острова Ці коні є нащад-калі- ці
кавалерійських коней що їх
врятовано з розбитого при побе-
режжі острова французько та транс
портового корабля у 18-лг- у стол
З тієї порн на острові плекаються
коні але деколи є конечно заби-
рати деякі з молодших коней на
континент бо інакше вони погину-
ли б на острові з голоду
Першу рятівничу станцію на ос-
трові зорганізувала одна бостон --
ська жініка Таа станція була по-
трібна бо хто пережив катастрофу
корабліл той звнмайно гнн)-- в з го-ти- ду
на піщаному острові Згодом
іі'шнсЧ бостопець розвів на острові
кури й кози щоб запевнити роз-битк- лм
харчі Вкінці заходами ка-надійськ- ого
іТВДУ перевезено ті'ди
1873 р рятувальне пряааддя і спо
руджено морські ліьхтарлі Все та-
ки острів Сейбел забирає час від
часу дальші жертви
З І N С Е И
повна ціна $1950
— даємо на сплати —
перебудована ліехаліками
швальннх машин при ужитті
частин „Імпіріял"
ЩОБ СКОРШЕ ПРОДАТИ
МОВІ- -
округл і КІг
ЦІВКИ уг
Все разом з переносною
скринькою
Тепер! Тільки 2950
5 ЛІТ ГАРАНТІЇ
новий мотор
повий ніжний контроль
нова переносна скринька
Телефонуйте — УА 1-51- 61
за безплатними домашніми
пробами
ДАРОЛІ прилад для роблен-
ий петельок для перших
25-т- и телефонуючих
ІМРЕКІАЬ 5ЕС МАСНГОЕ СО ІЛТ
289 СОІХЕСЕ 8Т ТОВОЛТО
Тривкий і життєздатний Брітанський коммонвелт
4
-
і(КС) В останніх роках іувага
публіікн бута переваскшо зосере-
джена на тому не надто гармоній-
ному новотворі що ним є Об'єд-і-е- лі
Нації у впісліді чого в мік-пародн- іх
новинках не присвячува-
но належного місця іішому знач-
но старшому об'еднаїшю народів
а саме Брітанському Коммонвел-'іО'В- І
Наші надії — які б вони слаб
кі не були — покладаємо на Об-ецна- ні
Нації' що саме вони запев-
нять нашому бурхлігвому світово
тріщікни мир Трздно запобігти
щоб цг організація не стала між-
народнім дискусійним „клюбом"
Зате з пеззмттгиою вірою ми
исе шс можемо розглядати Брі-таїї'зьки- й
Комімонвелт як чинник
шо може відіграти важливу ролю
у втрілмупгнні нелепкоі рівноваги
"ірниїх відиосіш у світі
До речі нікіолн не бі_то такого
со єднання парадів уряди і світо-ітяді- 'з
рівновартного Брітанському
Комімонвелтозі Бо це об'єднання
охоплює п'ять континентів і май-
же 600 мільйонів людей кожного
ютьору під сонцем Є талі 210 міль
йонів індусіїв 100 мільйонів мос- -
лелііїв 70 мільйонів християн і де- -
енткп мільйонів людей інших віро-
визнань Є монархісти республікам
ці консерватисти соціялісти лібе-
рали федералістці сепаратисти а
тскож дся-к- а китькість коміттісіів
і навіть жімньїка анархістів
У складі Брітанського Коммон-вслт- у
є вісім дерскав з рівними пра
рами: Велика Брітанія Канада Ав
стралія Пірдення Африка Нова Зе-лян-
дія
Індія Пакістан і Цейлон
Південна РодезІ'Я має статут само-ііправн- ої
колонії Крім того є коло-
нії різного ступня самоуправління
з яких деякі певним кроком ідуть
до усамостійніення в рамцях Ком
чсивелту Кртм колоній існіутоть
також протекторгтіц міжнародні
мандатні райони і державн-протек-тора- ти
яік ипр іМаляя і Тонга
Сгрштура Брітанського Комдіон-гелт- у
є одна з наїйтрудніших до
вшснесіня навіть для багатьох які
є в тій системі вона не зовсім зро- -
ЩО ДАЄ НОВИЙ
КАНАДІЙСЬКНЙ БЮДЖЕТ
Схвалений у попередньому тижні
новий бюджет Канади на фіскаль-і'іі- й
рік 195565 передбачає змен-
шення податків на 207 міл долярів
Це перший бюджет міністра фінан-
сів Дост Волтера Гарріса який
знайшов у трутному положенні —
н обличчі зростаючого безробіт-
тя в Каіоді Щоб піднести ріст ка-надіїісь- коі
економіки та припинити
ріст безробіття запланував він зни
ження податків Ця знішока подат-
ків сходить у дію з днем 1 липня
її р Особистий доходові! податок
буде знигжсинй в загальному на
10 проц а для 85 проц платників
податку яіких заробіток невпсо-ки- й
ця знижка віиоснтиме 12-1- 3
проц
Лотепсрішній акцизніш'1 податок
і'я авта що становив 15 проц від
піни авта буде знижений на 10
проц що в свою чергу поменшить
ціни авт на 75 до 80 дол Податок
ьід ізмових коліс до авт (10 проц
від ціни) зовсім знесений Податок
від алькоіольнпх иапптків і тю-тюнев- шх
виробів залишається не-змітсн- шм
Те саме стосується по-
датки в"д радіоапарлтів і телеві-
зорів
Корпорлціїінпй податок від прн-бікі- н
менших промпісловнх і тор-іовсльн- пк
фірм річний дохід яких
ви'іоснгь менше як $20000 зали-
шається незміненпм зате податок
великих колшіаніїі буде змсіїніеннй
зі --17 на -- 15 проц почавшії від 1
січня 1955 р
Бюджет передбачає прибутків у
фіскальному 195556 році на сумі
4 більйоні 202 мільї'юии долярів
л видатків на -- І бііьііони 362 міль-
йони дол Недобір впносн гпдіе 160
міньйонів дол
Мін Гарріс передбачрє зріст про-
дукції' и 1100 мільйонів дол що
повинно 'причнчішіся до окпвтен-і- я
цілою іооподарськоіо життя і
ішлинчги на зменшення безробіт-
тя Однліче повнії бюджет стрінув-
ся з поважігіміг критичними засте-рсжснчії- мн
Навіть проурядові —
ліберлтьні крупи звертають увагу
п те що велике число безробіт-
них у Канаді якг сішає 600000 по-
винно було заставити ряд до
більш ріптічої і віднажінішої акції
її напрямі піднесення продукті
Очевидно що тоді дефіцит був би
набаїато більший Він виносив би
щонайменше 500 мільйонів дол
а не передбачених 160 Збільшелня
недоборів при зниженні податків
могло б бути тим засобом в ру-
ках державного апарату що зали-
шаючи більше іроиґей п руках прн
слтнпх людей і компаній стиму-
лював би покутну силу поодино-
ких громадян і в той спосіб впли-
вав би на збільшення продукції
Ззіпляновані заходи уряду як це
показує новий бюджет те багато
причиняться до поправи господар-
ської ситуації до зменшення без-
робіття
іІ
гум'іла Все таки салі факт що вона
перетривгпа всі економічно-діоліти- ч
ні бурі минулого півсторічсгя є на-ілядн- нм
доказом її внутрішньої сн
лн і незвичайної життєздатності!
Ці прикметні опираються на скелі
ьзгемної пошани яка у великій мі
рі значить стільки що'н пошана
до погтлд'ів іншої людини чи іншої
нації паніть якщо вони протилежні
де наших власних логіядів
Тс наставленім не раз появляло-
сь в практиці Ось в Об'єшкших На
цігх Каїїада часто голосує за вне-
скам проти якого є Індія Індія
розцтядгіс проблеми з азійського
гу:ікту баченсія а в відношенні до
КОМ31ІІСТИЧ5ЮГО Кіпаю — на цю
пору головної азійської проблеми
— становищі: Індії не зовсім від-
повідає Канаді З другого боку Ка
і'ада не зовсім погоджується з по-гляпг- лш
США і канадійськнй осуд
є в значній мірі мабуть злагідне-- і
пй тшліівамп Ііиіі чи Цейлону
Теж з Вєліхіою Брітанією Каііада
не згодркуєтьоя „автоматично" —
чи то в справах комімонвелту чн
світових а ипр Південна Африка
та Індія ріагумс розходяться в по
глядах на деакі расові лробледш
Нації Бріт КомАїонвелту не є
згідні навіть у питанні котра фор- -
нац
Новоприбулі що живуть у Кача
ді іп'ять або більше років- - мають
право старатися про горожанські
сок-хтмент-
ю та пашпортік Ті що не
були в Канаді ще п'ять років а
бгжають відвідати свояіків в Аме-
риці дістають посвідки ідентично-
сті! Канадійськнй уряд іде на зу-
стріч усібі потребам новоприбулих
щоб дати їм до зрозуїміїия що
еони є так само трактовані як усі
інші іщо родилися в-Кана- ді або жн-ігу- ть
тут довший час
Від часу як уряд почав видавати
документи горожанегва та наш-порт- пі
локазалоаі що ншечі уряд-никі- ї'
в бюрзх горожанства та лаш-порті- в
із якихось іпричн ч перекру-тют- ь
місця народікень аплікантів
Особа народжена 1908 року пода-
ється аік народжена в Польщі Ру-
мунії або СССР ломимо того що
с аіппікаціях виразно вазніч-і-тьс- я
шо дана особа народлсена в Укра-
їні або в тій частині України яка
с той час була під австрійською
або російською окупацією Зви-
чайно буває що такі аплікантн
одержавши документ завертають
ного назад до дотичного бюра із
проханню! справити неточність і
щойно аяс по одній або двох пере-
пусках дана особа одержує справ-тенні- й
док}ліент Звичайно на дома-
гання докіме-іт- т справляється так:
УКРАЇНА (Австрія) або (Польща)
бо (Румунія) або (СССР)
'Лодаткі в дуїжках вистачають
темгічниїм потребам дотичних уряд
ііііків для ззіподзнни іпід яікою оку-
пацією була ця частина України із
якої дана особа походить та з
якій вона народилася Це є однно-і-ік- і
логічні'! спосіб дтя полагоджеч
ця вимог аплі'канта та вимог дотич-
них травних приписів згідно з
якнміі' національність опріцілюєть-с- я
територією на кій дана особа
народилася та проживала
иМені доводилося у імоій широкій
практиці зустрічати баї ато ціка-пп- х
випадків: бв один випадок
де українець та поляк працю-
вати па одному підприємстві зро-
єним разом аплікації про посвідки
горожанства (тапери) У відповід-сііі'- й
чле вони їх дістати На посвід-
ці поляка було зазначено що він
родився в Украпи" а на посвідці
українця зазчачен'о — що він ро-
дився в Польщі Поляк зараз же
Підіслав свою лосваку до справ-лс-нн- я
неточності! а українець не
(іКС) Як твердить Роберт А Фі
лгпс з міністерства закордонних
справ Канади мн є на порозі по-
гої ерн в історії канадійісьтіОЇ Да-
лекої Півночі За яких 20-3- 0 раків
Канади включить у себе Далеку
Північ так яч колись охопила про-
стори Заходу
Канада — зашив Р Філшс — „на то усвідомила собі'' що вона є
глаеником частини найбагатших зе
мель світу зростаюче населення
світу і зоїльшеніш попит вшіа- -
І іають іірисишення використання
тих багатств Я не знаю ні одної
країни якз б досі була така несві
дома тою шо вона є власником
багатої землі''
из 1500000 квад-
рат миль Арктична теріпорія рів-
няється 40% території цілої нашої
держави а все таки 80% нашого
населення живе в ЮОчмиглевіЙ сму-з- у
здовж американського кордо-
ну А тнмчасом Північ не є не-
врожайною пустинею Талі знахо-дить'с- н
яких 1500000 анрів управ-по- ї
зеїмлі на якій можна вдерскатн
велике населення без довозу-харч- ів І
з-зо- вні Ярина виростає там с
більша як денебудь у Півн 'Аме - і
рнці Головки капусти є справді
ч -
ма управліїшя є'найкраща: Вл
тчлл о чтл и'па-ПІІЧ1ПІ- Л ЛІЛМЯТ
- і ' і
Канада теж є дедіокрЗтіічноюІмо-- 1
нгрхією з дамГнІяльяою хонстнту£ Іф У
цією і дещо іншою формою уряду уЛ4-Інді- я
є республікою Пакістан '"не'-д(ї--'ї
забзром буде республікою Що-- йі
правда республіки не признають 'ьС
королеви як свого сувереіа але ЇМ
еони віі'з:ігють корону за сіілівол'"-- л£
який об'єднує держави- - — членів '
спільноти Луїке це тендітний зв'я- - ' Дч'
зок але вигідний для тих країн '£ Одначе всі різниці поміж члена- - '"£
мі брітанської спільноти є незвнч- - Уй
ні в порівнянні зі схожостями по-- '' І
глядів і підходом до справ В ос- - а
іовному засади делюкратіі охоп- - ' і
лірючі конституційні права і свобо '?
дії сдініішіі є головиїтми напрям-нпм- н
прішціападін Втримування --С'
мирних взаємин між членами Ком- - --у
мюшвеліу і з зовнішнім світом є і
теж мотнвуючнім ЧГІ її ПІКОМ В К0- - 7'
муііікаті з приводу закінчення не- - -- _£!
давньої конференції прем'єрів Ком -- і
ігонвглту в Лондоні з'ясовано 'ч
„мир свободу і поступ" як взаємні "
цілі народів брітанської спільноти Т
игродтв Так отже в багатьох різ- -
них мовах — але одним голосом
промовляє Брітансьгнй Комлюн- -
бєлт
Питання приналежнести в урядових документах
що
бажаючи пасти задніх та носигги на
своєму документі якогось чужого
п'іятна теж зідіслав свою посвідку
до оправлення Обидві посвідки
бути оправлені як слід
Одне що наші новоприбулі по-
винні іпайг'ятати це те що в Ка-
наді не можна нікому німого на-
сильно накинути Це одча із ду-
же вартісних прикмет нашої кана-дійськ- ої
дьмокрзтнчної систеіш
Фа'кти що нтіиочі уряди ики'роблять
пояійтки ніяк не означають що це
навмисне та свідомо робить дер-
жава Нікому не накидається яко-
гось ненависного п'ятна якщо за-
інтересована особа не бажає собі
того Кожна особа має право вн-мега- тн
оправлення неточностей які
попадіуть у документ просто через
недогляд або недбальство якогось
ірліншка Г
ЗРІСТ ПРОДУКЦІЇ УРАНУ
В КАНАДІ
(КС) Канада є тепер дргнм з
черги найбільшим світовим проду-центсі- м
уран}- - тільке бельгійське
Конго продукує більше того цінно-
го металю Відносно в короткому
часі Канада може вести перед у сві
товій продукції урану
Важніші знахідки урану відкри-
то недавно на території Альгома
іж Судбурами і Сзлт Ст Марі в
Півн Онтаріо Передтшм більшість
канадійського урану походила з
копалень на лобережш Великого
Ведмежого Озера на Пгвнічно-За-хідні- х
Тершторіяих Альґомські злок
жя знаходяться значно ближче за-
собів транспорту залізнична лінія
СПР проходить у віддалі рушннч- - х
ного стрілу від копалень
Для порівняннл слід згадати що
згідно з повідомленням Комісії для
Атомюї Енергії в США засоби ура
нової руди в Америці бдуть ви-
черпані приблизно в 1962 р Зна-
хідки угину що їх довершено за
останніх кілька рокіїв у Колорадо
і Ьииіііх західсііх штатах виявилися
дуже малі в порівнянні з канздій-ськпм- п
урановими' зложжямн А
яюрлз у 1962 р — як не впевнено
твердять начгдііїсьм авторитетні
чинники — Канада перевищить
бел пінське Конго в продукції ура
ну Тепер кінцева перерібка кана- -
діісь'чсї уранової руди проводить
ся ла терені США
0 4 1
велііікі ДельфЬііюм 'виростає до"
сим стіп заввишки
На Юконі і в Північно-Західні- х
Територіях знаходплю оливо цинк
ерюло золото і дерева в КІЛЬКОС-
ТЯХ1 що можуть рівнятися з кож-
ними іншими зеїм'шмн багатствами
ч світі Від часу війни приватна
промислова розбігдова на тому про
сгорі збільшилася тисячу разів
Тешіпература є поміркована на та-
кій урокайнш рівнинах як'доли-
на Мекензі В деяинх околицях!
Д Г'ЧТ"Т'!Г"1ІІі"илгі"- - півчий чліаа __ --"пччс пикі
ТІХЯ ЛІТОМ
Зов далекої Півн
Проотяїаючнсь
ІМешканці Далекої Півночі вске ' -- і
"сьоюдні живіть заможно Ескіио- - 'Д
сике насслеіння" (сьогодні около
шшш оеш — зоиьшуться на1%: Ж
щорічно біле населення' (тепер -- У
13000 ОСІб) ІПОЛВОЇЛОГЯ піт'ияги і
Йіайіье едпно)о Чрятністюжіп-- 1
тя в Арктиці — надулвкуічіліп-УЧ-- ї
кошти прожитку! бо фрлхїо-- -
впій транопсірт є п'нть'разів'дорож- - 'Ц
іл'І як у Південні№КаТіаді:Алей"
ця трзтдність з біголічасу устуоїитьл
и іа'їіі сиімі иіикк -- пп р пIЛкIIII
ПППТІЛ11) 1111 піт ччлчк 'ця І! іііш лп лічіиіиі па іцдіц Ч
цс і-чсти-
гдно силравдге еконолич
о розбудову теренів 'Дале"кої1П5вт!£
ночі1 :7лг"л:'
ч
і
'і
я
гх
лї
є
"1 '" У і' І" 'Г" ?
м