Homin Ukrainy, February 11, 1956

              Стор 2
Від нашого європейського кореспондента Москва платить дорогою ціною
Ві'д мільйонів німецьких по
лонених що 'попалися при
кінці війни Москві витягну-
ли большевики багато енер-
гії та робочої снлііі Тисячі кі-
лометрів залізнодорожних
шляхів тисячі кілометрів зви
чайних доріг сотні кіломет-
рів каналів мільйони тонн у
гілля та інших мінералів
мільйони кубометрів дерева
— це лише --мала частиш того
переліку виконаних німцями
робіт у всіх частинах москов-
ської імперії за ці повоєнні
десять років Звичайно час-
тину з того можна записати
на рахунок німецького від-
шкодування яке повинні ео-
ни 'були заплатити народам
що ними' тепер господарить
Москваї Але мабуть більша
частина виконаних робіт пі
шла таки на 'конто Москви як
данина за яку зовсім неспо-
дівано мусить вже тепер Мо-
сква платиггн І тс дорого пла тит
З великою вмілістю споря
дилаї Москва навколо свого
царства залізну заслону З
великим мистецтвом будує
вона постшю потьомкінські
селаї і міста для) червшінх і
багряник паломників З мис-
тецькою (вмілістю розмальо-
вує вона брехливії картини со
вєтського мирного життя Те
отер протягом пів року мусі-л- а
Москва заівдати собі і всім
своїм надбанням1 поважного
удару який при розумній по-
літиці Заходу міг би стати
смертельним ударом для по-
валення московської імперії
Випускаючи на волю 10 ти-
сяч німців прорвала Москва
сама з власної волі залізну
заслану і показала себе в
повній наготі Протягом ос-
танніх шістьох місяців при-
були на Захід тисячі свідків
які бачили на власні- - очі всю
дійсність московського раю
московського „мирного бу-
дівництва" московські най-
більш затаєні місця і можуть
розказати не одну річ яка
для Заходу може стати нео-
цінимим скарбом
Не маємо наміру розгляда-
ти тут ті причини! чому Мо-
сква рішила ту цін)г заплати-
ти іі завдати собі того уда-
ру До речі всі названі досі
причини' і ті які нуртують в
думках залишуться покищо
лише теоріями і спекуляція-
ми бо дійсної (причини Мос-
ква ніколи іне виявляє при-
наймні в той час як вона
щось проводить в життя Не
хочемо також застановляти-
ся над тим- - — наскільки За-
хід використає цю велику на-
году для себе Немає однак
сумніву що західні політики
не потребують спеціяльних
лригадок і вказівок Вони
своє роблять Хоч можливо
не голосно Ця тиха робота
свої нею
ґативи Мовчанка західньої
преси є ніби оправдана Мов-
ляв не треба дражнити Мос-
кви Нехай скоріше випус-
тять вже всіх' а тоді буде
можна писати Ці тверджен
ня знаходять в'же навіть прак
тичие підкрішлеичія фактом
що в перших транспортах
прибули були на Захід та-
кож кілька українців росіян
та козаків що мали німецьке
громадянство Тепер після то
го большевики дуже строго
перевіряють усіх і не випу-
скають нікого хто укра-
їнське чи російське похо-
дження а також
всіх старих емігрантів Ми
сумніваємося чи ці заходи
большевиків були зумовлені
аж тими виступами поворот-
ців їхня метода залишаєть-
ся також однакова' Ми сум-
ніваємося в тому що публі-
кація розповідей поворот-ців-нЬїці- в
в пресі' зумовила б
зміну московської тактики і
задержала б деякі' транспор-
ті! Москва не є настільки не-
розумна щоб наперед не пе-
редбачувати того що пово-
ротці не 'будуть мовчати і
при кожній нагоді розказу-
ватимуть про всі свої пере-
живання про всі свої спо-
стереження бо це ж кусок
їхнього життя і терпіння А
хто з людей не розказує ра-
до про мшгулі тяжкі дні про
свої геройства про свою ви-
тривалість?
На жаль преса майже мов-
чить У Фрідляїнді таборі для
поворотців видно вправді
постійно десятки журналі-
стів але вони шукають рад-
ше за сенсаціями і обмежу-
ються до звітування прибут-
тя стільки то і стільки пово-ротції- в
з таких то таборів і
часами зупиняються на одній
чи іншій трагедії що їх тут
не бракує Звичайно людей
цікавлять історії історії що
шарпають нерви знуджених
обивателів такі історії які
їм зрозумілі іі при читанні
яких вони можуть сказати:
Це могло статися зі мною
також але я був щасливі-
шим або розумнішим або
поряднішим
Чого шукаємо ми
у Фрідлянді?
Фрідлянд у перекладі на
нашу мову — це країна ми-
ру Фрідлянд — це невелике
німецьке село що лежить 14
кілометрів на південний за-
хід від університетського мі-
стечка Геттінген Назва цьо-
го села є немов би підібрана
для його сьогоднішньої ролі
— прийняття тисяч втікачів
з большевнцького раю з со-вєтсь- кої
зони Німеччини та
тисяч поворотців з москов-
ського 'заслання Одначе під-
бір Фрідлянду на цю ролю
стався зовсім випадково і на-
зва його не грала в тому жад-
ної ролі Лише положення
цього села мало вирішний
вплив на вибір Коли англій
Москва не відступить від своїх плинів
Німецька проблема не пе-
рестала бути центральною
проблемою у холодній війні
між Заходом і большевиць-ко- ю Москвою хоч на чоло
події"! виринула тепер справа
Близького Сходу Президент
Айзенгауер у своїй відповіді
Булґачіінові на його листа з
пропозицією 20-літньо-
го пак
ту приязни з США поставив
питання об'єднання Німеччи
ни шляхом вільних виборів
як -- передумову що мала б
довести ділом щирість со-вє- т ських мирних інтенцій Іитен-ц- ії
і иляїіи Кремлю то відпо- -
шенні'до Німеччини були з'я-
совані Молотовом 'на конфе-
ренції міністрів закордонних
справ у Женеві коли він по-
вернувшись зі святкувань ро-
ковин большевицької рево-
люції у Москві відкинув був
західній 'проект об'єднання
Німеччини Москва добре сві
дома того що пропоновані
заходом вільні вію оті на
має свої позитиви Ь не- - окупованих німецьких те
має
задержують
ренах — у т зв Німецькій
Демократичнії'! Республіці —
це оув ои кінець її пануванню-
-на німецькії"! землі а за-
разом іі шпажний удар по її
пляиах загарбання решти
вільної ще Европи Східню
Німеччину трактує Москва
як догідну шшадову базу для
дальшої агресії Тому Моло-то- в
привіз був до Женеви
свій — московський плян об
єдначіня Німеччини з розра-
хунком не скорочення але
поширення московсько-бол- ь
шевицьких впливів на цілу
Німеччину а в дальшому й
на цілу 3 ах і дню Европу 06-єднан- ня Німеччини — гово
рив 'молотов-- — це внутрішня
справа німецького народу Во
на має бути розв'язана сами
ми німцями за активною уча-
стю представників Західньої
і Східньої Німеччини При
цьому він підкреслив був що
немає мови про зміну тепе-
рішньої політичної і соціяль-но- ї
— комуністичної систе-
ми яку Москва накинула
Східній Німеччині Против-
но ця найіпередовіша щи-ронарод- ня"
система повинна
бутиіпоширена на цілу Ніімеч
чину Іншими словами — Мо-
сква згідна на об'єднання Ні-
меччини коли цяі буде кому- ністичною коли стане сліпим
ГОМІН УКРАІНИ 11 лютого 1956 Рік ЇХ Л'г7п132)
ські окупаційні власті шука-
ли підходячого місця для пе-
реходового табору для по-
вертаючих додому німецьких
полоненик їм видалося що
найкращим пунктом для цьо- -
го буде село Фрідлянд що
лежить на границі трьох ні-
мецьких країв — Нідерзак-се- п
Гессен і Тюрінгія Кож-
на з тих країн була під ін-
шою окупацією (англійсь-
кою американською і совєт-сько'і- о)
-- отже Фрідлянд ле-
жав найближче до всіх трьох
окупаційних зон
Спочатку до Фрідлянду
прибували виключно поло-
нені з ашянтськиіх таборів
Відтак від 1947 року почали
появлятися і перші транспор-
ті! зі Сходу що зовсім від-
різнялися своїм виглядомвід
транспортіїв зі Заходу Після
1950 року Фрідлянд став пе-
реходовим табором переду-
сім для поворотців зі схід-ні- х
країн і час-до-ча- су з са-
мого1 Совєтського Союзу Се-
ред тих поворотців б}тш вже
не тільки військово-полоне- ні
але також чимало цивіль-
них інтернованих та больше-внкам- и
схоплених людей
або примусово виселених
Не бракувало між ними і най
новіших втікачів з совєтської
зони Німеччини що однак
не мусіли переходити лише
через Фрідлянд але знахо-
дили перший притулок і в
іншігх- - численних перехідних
таборах В ті повоєнні бурх-
ливі роки іроля Фрідлянду не
була особливо помітна бо
всі ці переміщення людей
повернення полонених та ін-
тернованих вважалося за нор
знаряддям у її грабіжниць-
ких чілянах
Що на інший плян об'єд-
нання Німеччини Москва не
погодиться воліючи задержа
ти теперішній стан було ще
раз 'продемонстровано на се
сії Політичного консутьтатив
ного комітету 'Варшавського
договору іцо нещодавно (28
січня ц р) закінчив свої на-
ради в Празі Головною ме-
тою цих' нарад було формаль
не шриняття до цього боль
шевнцького мілітарного со-
юзу що був створений у ДНІ
14 травня м р у Варшаві
армії Східньої Німеччини У
нарадах Політичного кон
сультативного комітету у
Празі приймали участь: го-
ловний командир об'єднаних
збройних сил Варшавського
договору маршал Іван С Ко
нєв генерал А І Антонов
що виконує функції генераль
ного секретаря в організа-
ції Варшавського договору
міністер закордонних справ
СССР Молотов міністер обо
рони Чехословаччнни А Че- -
пічка прем'єр Альбапп Мег-ме- т
Шегу прем'єр Польщі
10 Циранкевіч прем'єр Ру-
мунії Чіз' Стоїка прем'єр
Угорщини Апдрас Геґадус
заступник прем'єра Болгарії
Раоко Дамиянон і заступник
прем'єра Східньої Німеччини
Вальтср Ульбріхт та очевид
но цілий штаб дорадників
Присутнії! буїв теж в характе-
рі обсерватора представник
комуністичного Китаю мар-
шал Чу Де який належить
до найближчих співробітни-
ки Мао Т'це-туїі- ґа і Чоу Ен-ла- я
Наради відбувалися в
просторій залі палацу Черні-н- а
їх відкрив міністер обо
рони Чехословаччнни Чепіч-к- а
вчазуючи на те що —
мовляв — „завдяки зусиллям
Совєтського Союзу вдалося
осягнути послаблення міжна-роднь- ої
напруженості Але си
ли що --прямують до війни
ще не здалися Треба розв'я-
зати ще 'цілий ряд міжнарод-
них проблем На Заїхюді зо-
крема Сполучені Штати Аме-
рики стараються повернути
знову до холодної війни Кон
сультативний комітет обо-в'язан- ий
обміркувати та ви-
рішити питання та намітити
мальне явище Інакше вигля-
дає в останніх двох роках
Фрідлянд став славною міс-
цевістю і до заболоченого
невеличкого села почали чим
раз частіше заїжджати люди
з усіх країн світу Фрідлянд
стане незабаром символом
перемоги людськості! над не-
людськістю
Сьогодні Фрідлянд — не
брама що веде тисячі людей
з пітьми па денне світло Це
брама до миру Це символ
свободи Побіля старих ба-
раків збудованих під кінець
війни видно тут нові будо-
ви а посеред них великий
світляний хрест що очолює
звичайну дзвіницю На дзві-
ниці висить дзвін свободи
Він відзивається лише тоді
коли з Віценгавзен з'їжджа-
ють до села Фрідлянду по-
вільно автобуси з поворот-
ними Кілька десятків метрів
від дзвону свободи стоїть по
свячена в грудні церква па-
м'яті Цю церкву присвячену
мільйонам жертв війни а на-
сильства збудували протя-
гом останнього року студен-
ти всіх європейських наро-
дів
Сьогодні Фрідлгенд — це
немов великий телескоп че-
рез який можна побачити
невидимі для 'за'Хііднього ока
подробиці по той бік засло-
ни 'У Фрідлянді можна поба-
чити те що большевицька
Москва так старанно захо-
вує від світ}' Тут можна по-
чути багато речей що про-
світили б не один ум Для
нас 'багато речей що ми їх
у Фрідлянді бачимо не є но-
вими Але вони не менше ці
заходи пов язані з існуючою
міжнародньою ситуацією"
Всі промовці атакували „а-мерика'нс- ьких
імперіалістів"
за тепцо вони озброюють Ні
меччину і готують нову —
атомну війну та вмішуються
у внутрішні справи держав
східнього бльоку Нав'язую-
чи до різдвяної промови пре
зидента Аіізенгауера пере-
сланої по радіо до народів
за залізною заслоною — Ци
ранкевич назвав цю промову
спробою вмішуватися у сну
трішні справи „держав народ
нього соціяліаму Західиьо-німець- кі
мілітаристи' — го-
ворив він — мають відогра-т- и
велику ролю в цьому за-визволеп- шо"
Він вітав ство-
рення армії Німецької Демо-
кратичної Республіки і по-
ставив пропозицію включи-
ти її до большевнцького мі-
літарного бльоку Всі про-
мовці висловилися за ще
більшим зміцненням цього
мілітарного бльоку який до
речі диспонує найбільшою
армією понад 5500000 воя-
ків Очевидно Москва волі-
ла б щоб Західня Ппроиа за-
лишилася безборонною не-
здібною протиставитися цій
московсько - большевицькій
навалі Тому представники ві
сьмох комуністичних дер-
жав зібраних у Празі за
являлися за дальшими роз
мовами між Заходом і Схо-
дом для вдержання „духу
Женеви" тобто за ширенпям
розкладу і деморалізації в
західиьому світі щоб під
ширмою „боротьби за мир"
легше можна було накинути
московсько - 'большевицьке
ярмо вільним ще народам
В останньомудні нарад про
мовляв міністер закордон-
них справ СССР Молотов Ві
таючи включення армії Схід
ньої Німеччини в об'єднані
сили східнього бльоку він
підкреслив 'ЩО Совєтськии
Союз ніколи не погодиться
на об'єднання Німеччини за
плином західніх держав "За
хідні держави — говорив він
— оажають включити в свій
мілітарний бльок не лігше За
хідню але й Східню' Німеч-
чину Та треба їм погодити-
ся з існуючим фактом що іс-
нує дві Німеччині Віднов- -
каві й вартісні й нам Ми вже
почали подекуди сумнівати-
ся чи може дійсно не зміни-
лося там дещо за ті роки
коли- - нас те було Серед нас
почали появлятися навіть но- -і
ві апостоли вчора ще націо-
налісти що вмовляють в нас
що ми заскорузли в своїх
пересудах і не бачимо того
поступу і тих змін які при-
несло життя останніх років
Тому й для нас у Фрідлянді
є багато дечого вартісного і
цікавого 1 цього ми там шу-
каємо
На жаль ми не знаходимо
там багато наших земляків і
апостолів „прогресу" Вони
воліють здалека і з високо-
го піскового олімпу викри-
кувати час до часу це ие
так!" Ми краще — мовляв —
знаємо як ті що скоштувалн
всіх большевицьких благ на
власній шкірі Ми краще зна-
ємо бо ми з Олімпу бачи-
мо все а вони мали лише об-
межений горизонт їх зовсім
З
РІК ПРАЦІ ЛВУ і
В КІРКЛЕНД ЛЕИК
іВ-ідді-
л ЛІЗУ л Кі-рклее- д ЛеІІк в
північному Онтаріо радює солід-
но і мертвенно хоч і и робить
великого розголосу 'зі своєї праці
Останні Річнії Загальні Збори Від-
ділу набулись '15 січня 1956 року
в дамі'іщі греко-'каіголнцьк- ої иара-фі- 'ї
Зборами' провощив' довголіт-
ній громадський працівник і член
Управпі Відділу ЛВУ в Кіркленд
Лейкш іМ ІІетрівський секретарю- -
оав Д МаЙковіич Про діяльність
звітували: голова Відділу л Іван
Яцула секретар В Кузшк і- - за ка-
сира і Петр'їівськії'й Управа від-
була 10 (засідань іширшиїх сходин
членства було тєік 10 Всі члени
добре віиз'шувались 'зі своїх фініан
совш обоїв'яізкіїв також Управа Від
ділу не ліа-- є ніяікпх зал є глос гей по
відношенні-- до Головної Управи
Як підкреслив п І1сіфвськіііі ка-со- ці
обороги Відділу за імшіулнй
рік були ллііібілілиі з усіх дотепе-
рішніх в чому велика заслуга го-
лошиї Відділу її Миули
олова і рамадсикого суду п
В КоііііісгіпіііСькіій підмітав бсадо- -
глсміу 'моральну і громадську ло- -
всдіїїіку ічлсі'кіз членів Відділу
Член іКо'іпрошюї Комісії її Ф
Якіїмпініпи висловив іиоїшіс задово
лення а висшіїв переведеноії кон-іро- лі
діловоде іна
По дискусії над звіїлми-- В Ку-зіі'- К
івніго'іос::ів доповіді на тему
леїпія едпости Німеччини мо
жна досягнути лише через
зговорений обох німецьких
держав" Для поладиання 'н-
імецького питання необхідно
щоб Заїхід відтнгнз'в всі свої
збройні сили з німецької те-
риторії іншими словами злі
кв іду вав НАТО
Дводеігні наради закінчено
ііідіїнсаішям спільної декля-рац- ії
Схвалено включення ар
мії Східньої Німеччини до
большевнцького мілітарного
бльоку а міністра оборони
Східньої Німеччини ген В
Штофа назначено заступни-
ком головного командира
з'єднаних 'комуністичних ар-
мій — маршала Копєва По-
становлено теж покликати до
життя: Постійну комісію для
питаш закордонної політики
та спільний сеюретаріят зло-
жений з представників всіх
8 членів Варшавського дого-
вору
Празькі паради Варшавсь-
кого договорз" остаточно роз
віяли всяікі сподівання що в
пита'пиі об'єднання Німеччи-
ни можна 'буде ще договори
тися з Москвою Східпя Ні-
меччина' буде розбудовувати
тепер свою мілітарну іі еко-
номічну силу за одним мос
ковським пляїюм створюю-
чи постійну загрозу для без-
пеки в Евро'ііі подібно як
поділені Корея і В'єтнам та
Формоза являються запаль-
ним и в о пнищами на Далеко-
му Сході а ізраїльсько-араб-ськи- й
конфлікт па Близько-
му Сході
З другої сторони у висліді
нарад Айзенгауера й їдена у
Вашіїгґтоні з-'згі'дн-
ено спільну
лінію 'політики в німецькому
питанні Америка і Велика
Брі'тапія не іп ідуть на визнан-
ня Східньої Німеччини а кож
ну спробу атаки на Берлін
вважатимуть атакою на себе
самих
не заскакує 'що проти їхньо-
го крику свідчать кожної хви
лини тисячі їхня калькуляція
проста: І так не всі українці
зможуть розмовляти з тими
свідками
Що нам розказують
поворотці?
Досі до Закіідньої Німеч-
чини повернулося біля 9 ти-
сяч німецьких полонених та
ііітерноваїннх і декілька со-
тень засланих В договорі
йшлося властиво лише про
німецьких полонених яких
начисляє Німецький Черво-
ний Хрест 'більше 100 тисяч
Булґанін і Хрущов подали
однак число 9 і пів тисячі
Коли почалася заповіджена
реиатріяція виявилось що і
це число подане большеви-кам- и
не було вірне Прий-шлос- ь
тоді включити н транс
порти полонених і всіх тих
знпиі~мф%цсішв_г_ищиоишбулсио'впєітсалмяи війни ПІП лі чиіьшсвиків
них околицях Німеччини і совєтсь'ке грона- - заслані 25 дянство (Далі буде)
„Напрям діяння ЛВУ на терені Ка
нади
До еювої Управи Відділу лвііі-іпл- и:
їв Яиула — голова ЛІ Хо-доріїв'сьч- шіі
— гзастуліник В Ку-
зі ічс — секрсііар Ф Я'кимишіїїіі —
касир Контрольна Комісія: В Ка-
рась Дм ЛІаІІковігч Гр Хол€він-ськім- іі
Громадський Суд: В Копн-стинсіжі-
Нг
І Гарасич іВ Фулесе-ви- ч
Збори рішили святочно відмі-тіііт- іі
ріічшііцю рмертп л геїн Т
Чупринки 5 березня 195 року
Збор:п аакіичсно відопііватням
„ІДе не івмерла Україна"
ПРАЦЯ ЛВУ В ПОРТ АРТУР
Річні Загальнії Збори --Відділу ЛВУ
а Порт Аріур Онт відб)-лнс- я дня
2 сечо я 1956 р в домі п-т- ва Ліаз-нівчік-'- їв
До президії Зборів було об
рано піп В Скоропада і іМ Тар-навсько- го
Від сусіднього Відділу
ЛВУ у Форг Виьямі іпріїївігав прп-суи:- іі
її І Корда
Ролаїїа Відділу В іМазпичка і іл-- ш
і члени Управи у своїх зімтах пи
креслі пі такі головні уюсяннелля
цілорічної -- п раті Віддіту: оформ-
лення 'К:мочрї Секції іиаів'заііііця
доброї оіімміраті із У1ІО і ікатотищ
кок парафією --спільний лохід гро
чадяпства на моіиііі а Зелені Свя-
та віче и оиорс:іі дергкавшік прав
України лі ОН академію в річни
цю 1-- го Лігстопада 1918 діває езя-точн- их
сходил (в рйиіі'цю 22 січня
1918 і в річницю спюрсіпія N'1 1А )
7 шгся'чпіііх сходин членстал 13 за-
сідань Уиірави 3 фсоїімш 5 забав
діві аматорські 'в::і:іаівп дві лекції
з іеоірафіїї України (викладач І
Корда) п ІІроаовисущано з успі-
хом українські радііошересіпллня
„Сурми' наїдаючім впродовж року
52 програіми Кошти ітеї иоважної
ііміпрсізи ііерсівшцаюгь суму $1000
на рік але місцеве українське гро-мадянсл- во
радо дає свою нідтриім-к- у
іча иію ціль Зразково вслііісвою
п-рані-
ю секретар Відділу аі В Ско-ропа- д
та скарбпнік ЛІ Тарнаііськіїй
Вїхііогска Нїгіділуїще слабо розбу-
дована Голова Ксигролінної Комісії
з є ік їм призпаниялг висловився
про працю уступаючої управи Зіві
упала тик голоіва Ж ішачої Секції
Відділу ііл-ні- ї Л Кушнір про працю
ССІМЦІІЇ (ГЛ СІІІШЧС ОКре'МС ЗВІДО'М- -
лення)
Іо улії ісііні аібсолюторУі уступа-іокііи- мі
керіміпм органам В'аді-л- у
обрано нові в складі: Управа: 1и
Тпр!іаськнй — олова В ЛЬзнич-к- а
— 'засіуппик іВ Скоропад — сс-крет- ар
М Ліаігуда — ок'лроііпик Іі
С них із — член Контрольна Комі
Таке шианіїи не -- оходіпії оі ото-ріпо- к
американськпл газет Чим
блнькче до дня --виборів на президеп
та тим біліли актуальним стає цс
ші-глчш-
я не лише гля американ-сь'кні- х
грамадясі але іі 'для нолігпіч-і'і- "
шмірокн-- х громадських кругів
у цілому світи Бо Аіі'зснгауер на
пості іреаііідсмга Сполучений Шта-
тів Америки здобув собі популяр-
ність і признання
каїиїзіяомиїї Інститут досліджу
пання громадської опінЕ Галл уїла
переводив їв ОІІА анкету на те-
му — чи іАІізенгауср виставить
стою --кандидатуру при наступішіл
прсізидентських івніборах у 1956
році то б лютого 1954 року коли
цс питання було іпостаївлсчіо шпер-ін- с
65 шроцеїит учаониікіш алікетн
дало тіоиитнвпу відповідь У груд-
ні 195-- 1 --року число лозитиімкхх від-повіде- Л
івпапо до 57 зате їв квітні
1955 року знову ицокочіио аж до
73 ироценп-і- в
Після ізахіворілня президента А1І-зеиигау-
ера
картина ріізко змінилася
Переіведена ачікета тіш ие інсти
ків або на досіїертт- - тю мцуяхнароСзипбоічралВаМоостсакнвніах місі' лати до Німеччини і твіисн1' мецькі родини що були ПР реважно в 1945 році виси'
ні 'примусово на засланні і
Сибір Йдеться тут у першу ЧСРГ ГЮО ІНІМР1ІМ-- І пл г ш' пшш 'пиаї' ш?ііТ'ьу'икдоиваіниаа Басараби 'Балтійських дЄп' жав та Польщі В перші трансиортах тих поворотна
цули! пише такі родини шп ввесь час 'відмовлялися від ьциьі иішш громадянстві
_НІ„Л ППКЧН іпнхгя„іич шги д0 шисмж з проханням відт-- стити їх до їхніх родин Щ жили в Німеччина Пізніше
серед тих поворотців поява
лиси її такі іцо зовсім не про бували писати петицій а в останніх тижнях трапляюіь
ся випадки' коли навіть по падають особи що мусіла
~ „ _ І ТПП-Ч--М Кл-- в різ т
"прийняти
і після засуду на ро-- 1 життя ЛВУ
і
і
і
і
і і
і
і
і
І
сія: л-и- іі Леоніда Кушнір — гммз
ЛІ ДомачськпЙ 10 Сулоров --
члени Громадський Суд: Паздо
Бр::няк Петро ЧоліЛ
І'і'Чііі Загал ьні Збори Жіночої
Секції ЛВУ и Порт А ртурі відбул-
ися 1'1 грудня 1955 р в домі п-- ш
ЛІгвнніч'Кі'їз Збора-міі- і проводили
ці 'Геїяиа Брішяік і іАііна Скормп
Про ирацю Секції оа мии)-ііі- Д чаї
зв'їіувалн — голова --п чиї Л Кушіу
сеікретар — п-- ш і А Стахів і реф
СуіСП ОПІКИ Л-- НІ Є ЦебріУС 11І5'
І шіих аходисі 'членства іщбулось б
засідань Управи 7 В лгмовому е- -
зоні відбувались щолішкнезі ао- -
дшііс-всчірк- и на яких члші іа
іи::шали або ігач-кувал- и іВлаапоМ'
по --кілька чалііил івелоріз і двічі
„Веселпь'і Вечір'' долід о акт буї
призначений шз на допомогу )
раїїиіськи'М діїтялі у Німеччині і
другий раїз на 'місцеву уврашемі)
радіопередачу „Сурдіа'' Сзяючьо
відімії'іено роковнпні амерти Ольгн
ьасарао та рчншш народженні
Ле-с- і УкргГшікн В літньому сезоні
Ж Ссінція допомагала у ішштуїзі
ні фест:ік!і в ЗелеіііоОзйготаомі
поході брала оргаїшсіваїп- - учасн
з окремплі вінкам Про віашговгиу
Секцією чіисгаїціку укрзїисьхіи зи-шніз- ск
прихильно їііисала ічіецмі
преса 'вміпцукучіїї зсіі-мк- ц з висіаз'
кий Жіноча Секція ЛІІ5' лоїбпг
іеїж про те пцоб у змальній Кааг-д!ііісіік- ііі
Вистаівці у Форг Вільїміі
серпні 1955 раку був належно аг-нреізе'иіоцаіі-
іі:ій
український в'лл'д
з івипіпзкамн ріиьбами мнетеяь-кпм- п
ка рикали п імаркаміг вшаїия-м- и
і -- іп В масі Веінкоднд Смі і
впродовж року члени Ж Секиіі
відвілаліі х'во'іуіч уікраїнцїз У и№
кидх чіручуіючн їм малі подарун-
ки Члени- - Жіночої Секції ЛВУ і
Порт Артурі бушіїтеїк віікозиііциіі
Ю СУМ у Іогг Вільяліі Гаю52
Відділу її В Ліаїзннчка із приман-га- м
ВІДІМІ1ПВ що Жіноча Сшії
за- - івииопіо лсиовгий час зробіиі
дуже багато ікоріїсшої громаденісі
праці не шіажаючгп на те шо ш
її члени є обнижені- - родинами і до-маїїпиіі-
мп
клотюгами
По уділеінні абсолюторії устулз-юічіі- і
Упра-н- і обрачо ноу 'к'-і:- -
ді: іі-і- іі бііііепія іііаїзіпгчікз — ісіло-- 1
ва Єіигени Цебрик — засіушіши
Аііоч-- а Скоронад — секретар ТеїіЧ
на Вріїїник — скаїрблші: Анзстзсіі
Ланів — рсф суспільної опіки
По зібора члени ЖС влзииум- -
ли „А'!ііііріїіі:ікіі'іі Веічі-р- " в ч:!СІ
якого ікоіігестаніка піні Т БгїИ'
перевела оиірку па шресфонд ХС-мо- ну
Україши"
Чи Айзенгауер буде вдруге кандидувати?
тутом у жоівніі 1955 р дала тільки
ІЗ пі роц шозінгіівпік відповідеіі і
П ГРУДІІІІ ІІИСІО ІЮ'ЗіГЛІІіВііШХ 'В!0- -
відей 'підскочило до 48
(Чи АІІзепглуер ст 8)
УКРАЇНИ
Суспільно - полілічяігй ""З
видає В-ч- а Спілка „Гомін У '
з обм пор Редагує КОЛЕМ
Складання кожного чергового
сла закінчується у поедл03
пнен І оголошення до ко"
чергового числа приймається
Редакція не т п'ятниці включно
тав іидісланих матеріялЬ і і
рігав собі право їх скорочувати
справляти Статті підписані пр
щем чи Ініціяламн автор не і
нечно висловом становите Р
ції За зміст оголошем Р"
не відповіяа- -